Вам не доводилося зустрічати цю жінку? Чи чули про неї раніше: про вигляд цієї таємничої незнайомки, її рід занять, зацікавлення чи музичні вподобання? А доля цієї несподіванки зі звучним іменем доволі непроста, враховуючи як наявність шанувальників, так і шквал критиків із моменту її виходу в світ.
Так хто, чи, радше, що це?
Витоки цього явища беруть початок більш ніж 30 років тому, коли доволі відомий композитор із США Девід Коуп (David Cope) отримує замовлення написати оперу. Опера виявилася в результаті невдалою, що і спричинило в подальшому продовження творчих пошуків Коупа на новій ниві – електронній. Відтоді пристрасть до комп’ютерних ігор розчарованого композитора переростає у досить серйозний проект, ба навіть два проекти. Якщо жіноче ім’я і прізвище із заголовку – назва програми другого покоління, то це означає, що у неї є попередниця. Народженню Emily Howell передувала поява її «старшої сестри» Emmi – програмі-композитора! (Звучить, мов у фільмі жанру фентезі, правда?) Втім, назва штучного інтелекту нового покоління зовсім не означала відомого жіночого імені, а виявилася абревіатурою англійського словосполучення Experiments in Musical Intelligence. Саме так, бо EMI (чи Emmi) розпочала творчий шлях на основі солідної бази композиторів попередніх епох і самого її творця Д. Коупа (у якого їй не довелося просити прав на використання його доробку). Сам автор цього експерименту описує процеси, які виконуються за допомогою EMI, таким чином – вона «розчленовує» твір, знаходить у ньому ключові елементи музичної мови і стилю та знову їх по-новому комбінує, намагаючись створити власний композиторський почерк шляхом пошуку так званих паттернів – шаблонів, які присутні у попередніх творах, та повторити їх новим шляхом.
Ось як Emmy «потрактувала» музику А. Вівальді:
Перший альбом EMI вийшов на початку 2000-х у виконанні живих артистів. Багато позитивних відгуків ця програма отримала із середовища науковців, які заявили про її потенціал не лише у сфері музики. Щодо самих виконавців, то, можливо, якщо не вони самі, то їх менеджери навідріз відмовилися «озвучувати» в подальшому музику, створену штучним інтелектом. Головним аргументом відмов у її виконанні виступила відсутність людського фактора, присутнього при написанні музичних творів, а також боязнь нашкодити репутації самих відомих виконавців.
Якщо чи не головною функцією ЕМІ стало повернення до життя старих робіт в новому обличчі, то вже з 2003 року починаючи Д. Коупа перестає цікавити процес створення історичних реплік на базі попередніх творів. Саме тоді і народжується Emily Howell. Такий підхід спричинив наповнення бази даних Emily не опусами інших авторства композиторів, а творами, написаними її «старшою сестрою» для надання молодшій більшої свободи та вироблення власного композиторського почерку. Emily, окрім здатності переробляти твори EMI, має здатність підтримувати зворотну комунікацію у зв’язку із зацікавленнями і музичними вподобаннями її слухачів. Відбувається це за допомогою підказок композитора («Так» або «Ні») у момент народження нового фрагменту музики – сам Коуп вибирає, чи матиме цей уривок право на життя, чи ні.
Як би дивно це не звучало, але програма-композитор «розказує» про співпрацю між нею і Девідом, також натякаючи на те, що вона творить прекрасне. Головною перевагою Emily як митця-композитора притому залишається її абсолютна байдужість до того, чи слухають її музику, чи ні (все-таки, це ж штучний інтелект).
Твір Emily Howell – Світло із темряви:
У мистецькій родині штучних інтелектів нещодавно з’явився побратим Emily – програма-письменник Brutus. У творчому доробку Brutus’а є кілька оповідань, але йому не вдалося випередити успіх Emily, твори якої виконувалися і записувалися живими людьми. Найбільший ажіотаж навколо Emily зафіксовано у 2009-2010 рр. у опублікованих статтях таких всесвітньовідомих видань, як The Guardian та Telegraph. Про неї, окрім зарубіжних, також пише українська Вікіпедія (стаття мого авторства), але на даний час вже немає свіжої інформації про оновлення та нову творчість програми.
Тим часом невтомний композитор, заразом і автор багатьох книг і статей про музику та штучний інтелект у ній, займається створенням ще однієї книги, де описується, що музика – це наука, споріднена з математикою. Не оминає увагою він також і теорію ігор у створенні музики, щоб довести, що процес компонування – це не просто натхнення, а у музиці присутні не лише аспекти акустики і звуку.
Фуга Emily Howell:
Але невідомо, чи вдасться замінити випробувану часом класику на музику, створену по суті роботом. Звісно, на перший погляд свіжість та неординарність Emily Howell (яка як програма, безсумнівно, є витвором мистецтва, але не завжди розуміє природу інструментів, для яких пише) приверне увагу різних людей, але чи доповнять її твори репертуар, наприклад, Різдвяних свят чи традиційних новорічних концертів? Сам Девід Коуп надалі гаряче продовжує відстоювати право на існування свого дітища, аргументуючи тим, що це людина створила штучний інтелект, але Emily як програма не здатна інтерпретувати, а лише аналізувати чужу творчість, а її композиціям бракує оригінальності, переживань, емоцій та елементу непередбачуваності, які відчуває слухач на «живих», у буквальному розумінні цього слова, концертах.
Цікаві посилання про Emily Howell (англійською мовою):
- https://nmbx.newmusicusa.org/emily-doesnt-care-if-you-listen/
- http://artsites.ucsc.edu/faculty/cope/Emily-howell.htm
- https://arstechnica.com/science/2009/09/virtual-composer-makes-beautiful-musicand-stirs-controversy/
Юліана БУРДА