Любов Кияновська: “Хто так активно працює над тим, щоби стерти культурну і музичну пам’ять львів’ян?”

Звернення до громадськості, львів’ян, діячів культури та музичного мистецтва, професора Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка, доктора мистецтвознавства – Любов Олександрівни Кияновської. 

Мої дорогі колеги – музиканти, львівська інтелігенція, ті, кому небайдужа доля української культури!

Я сподівалась, що нам не доведеться втручатись у цей вкрай болісний і несправедливий процес – розгром і фактичне знищення регіональних телестудій, що влада, місцева і центральна, не дасть знищити такі важливі для кожної області, регіону осередки масової інформації.

Адже центральне ТБ не в змозі охопити всі важливі події суспільного і культурного життя, які відбуваються в різних містах. Особливо це торкається культурних акцій, збереження традицій, які кожен регіон плекає і підтримує історичну пам’ять „малої Батьківщини”.

Я знаю, що проти варварського знищення Львівського ТБ зайдами, які з’явились в нашому давньому і багатому на культурну спадщину місті невідомо звідки (хоча чого ж, відомо, хто їх ляльковод у Києві), виступили авторитетні політики – з ними обійшлись по-хамськи і вони природно встали не лише на захист своєї честі і гідності, але й на захист громадянських прав нас усіх. Адже ми маємо право на свої регіональні ЗМІ.

Але я дозволю собі тут виступити конкретніше: від культурної, а точніше, від музичної громади міста. ЛТБ протягом багатьох десятиріч готувала надзвичайно важливі передачі, репортажі, трансляції історичних подій музичної культури Львова. Такі регулярні програми як „Львів музичний”, „Музика і життя” та багато інших зібрали безцінні архіви, в яких звучать живі голоси наших видатних митців, зафіксовані неперевершені виконання української і світової музики. Здавалось би, якщо навіть в тоталітарному суспільстві ЛТБ вдавалось „контрабандою” проштовхувати в ефір різдвяні музичні програми з колядками, виконання „небажаних” творів репресованих митців, то вже в Незалежній Україні регіональні студії мали б отримати набагато більші можливості. На жаль, цього не відбулось… З року в рік першою жертвою всіх реформ й інновацій на регіональному ТБ ставали саме культурні програми, в тому числі й музичні. Українська музика все частіше опинялась на маргінесі, регулярні музичні передачі згортались, закривались, нічого нового не пропонувалось… І ось тепер вирішили, що львів’яни взагалі можуть обійтись без свого телебачення, підозрюю, що архіви просто знищать, а потім будуть волати на весь світ, що „музичної культури у Львові немає і не було”.

Гадаю, що ті, кому традиція і спадщина музичного Львова небайдужа, повинні на таку інформаційно-культурну війну проти нас рішуче зареагувати, в будь-якому випадку – не змовчати.

Пропоную разом подумати, які кроки ми повинні зробити, щоби врятувати дуже важливу сферу нашого музичного життя, без якої не обходиться жодна цивілізована країна: по-перше, право мати музичний ефір у Львові; по-друге, щоби зберегти безцінний музичний архів ЛТБ та не просто залишити його припадати пилом, а виділити час на трансляцію історичних концертів і передач; по-третє, щоби підняти рівень – і технічний, і професійний – передач культурно-музичного спрямування, оновити їх зміст, відповідно до вимог часу, активно контактувати з медійниками та не залишати таку важливу справу на відкуп будь-кому. Мені можуть заперечити, що зараз маємо у Львові свої канали ЗІК і „Правда тут” – але хоч я їх регулярно переглядаю, культурою, тим більше музичною, вони не цікавляться. Від слова „зовсім” і „взагалі”.

До речі, у всіх європейських країнах є регіональне телебачення, при тому воно дуже активно працює з культурним контентом (можу зіслатись на свої найсвіжіші враження з польських Жешова і Бидгоща), тому варто замислитись: а хто так активно працює над тим, щоби стерти – в прямому і переносному сенсі – будь-яку культурну і музичну пам’ять львів’ян, кому вигідно перетворити нас у безпам’ятну рохкаючу масу, для якої вищим і єдиним джерелом музичної інформації буде те мутне і смердюче звукове болото, яке транслює цілими днями М1.

„Qui bono” – як говорили мудрі латиняни… Отож-бо.

Любов КИЯНОВСЬКА

6 коментарів до “Любов Кияновська: “Хто так активно працює над тим, щоби стерти культурну і музичну пам’ять львів’ян?”

  1. Мої 43 роки життя у теле і радіо Львова дають мені право висловити свою думку… Багато разів київське керівництво ТБ виношувало ідею залишити у Львові тільки інформаційний відділ.. На моїй пам”яті було це не один раз і в 70 і в 8О роках і в перші роки Незалежності.. і при “легітимному” коли прислали ” смотрящих” І тому. впевнена що справа тільки в незалежності і патріотичності ТБ і РМ Львова.. ” Они там слишком своенравные, свободолюбивые, для них нет в Киеве авторитетов-” неслухняні, бачите…Тоді були ще живі корифеї наші і їх авторитет спас нас від руйнування.. Були і в столиці- розумні люди…Сьогодні у підготовці до нових виборів “островець свободи” буде заважати …Мені боляче що надбання :60 років ТБ і 70 років ЛР так безжалісно будуть знищені не дай Боже… За нашими архівами приїжджали багато іноземних теле і радіо колег… Свою першу професійну камеру за кілька хвилин з архіву нам подарував американський меценат…Архіви наші безцінні.. “Борітеся- поборете !” і нехай Господь допоможе моєму рідному телебаченню і радіо…

  2. Цілком Вас підтримую. Якщо десь буде збір підписів під листом за збереження програм ТРК Львів чи заходи на її підтримку, дайте знати.

  3. Треба зробити копії програм, які можуть знищити, і надати право зберігати і показувати їх у Канаді, США, Німеччині – там, де є справжні цінувальники музики, культури, а особливо, з України.

  4. Очевидно, що гуртуватись слід навколо наших депутатів, позаяк їм делеговано відстоювання наших прав та інтересів. Хотілось би почути, що вони нас чують. ???

  5. Хоч я не львів’янка, однак і мені не байдужа доля Львівського телебачення, яке завжди працювало для всього регіону. В Івано-Франківську завжди дивилися його, адже це був острівець української духовності, охоронець і ретранслятор кращих зразків високої музичної культури. Це неподобство уже вписується у цілеспрямоване зачищення свободи – заборонили листоношам доставляти передплачену улюблену газету “Експрес” , бо пише правду , натомість Укрпошта широко рекламує розповсюдження сепаратистських газет , які пропагують “руський мир” і т . і. Підтримую допис відомої ученої Любові Кияновської і готова підписати відозву до влади, якщо вона є

  6. Вболіваю за колег у Львові , бо така ж ситуація складається і на колишньому обласному державному, а тепер лишень регіональній редакції теле- радіо в Дніпрі – Січеславі. Свого часу об’єднання художніх програм облдержрадіо ( головний редактор Таїсія Ковальчук) підтримували плідні творчі зв’язки з музичною редакцією Львівського облрадіо, обмінювалися музичними програмами. У нашій фортеці зберігалося чимало записів відомих симфонічних оркестрів, співаків, музикантів і т.п. До появи цифрової техніки, записи зберігалися на магнітних плавках, які так і не були оцифровані. У нашому краї теж є і цікаві виконавці, музичні колективи, але, судячи з реорганізації, культурі, музиці в тебе- радіоефірі місця вже не має . Хоча ще зовсім недавно наше об’єднання забезпечувало дві з половиною – три години ефірного часу авторськими культурно – освітніми, музичними програмами для радіослухачів різного віку: дорослих, молоді, дітей. То ж підтримую львівських колег у їх справедливих вимогах щодо збереження і примноження культурно- мистецького, музичного ефіру в кожній області. Тим паче, що подібні програми з областей готувалися і для Українського радіо і завжди мали позитивний відгук у радіослухачів.

Залишити відповідь до Юрій Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *