Якщо Ви чули про Антоніо Сальєрі, то напевно тільки в негативному значенні і поруч з іменем Моцарта.
Це напевно найвідоміший музичний міф: що Сальєрі вбив Моцарта, і “масла у вогонь” підливали багато поетів та драматургів, режисерів і композиторів. Плітки так задурили людям голову, що… у 1997 році у Мілані відбувся судовий процес, який нарешті виправдав Сальєрі.
Адже, звичайно, ніхто нікого не вбивав. В основі міфу – людська заздрість. Можливо, заздрість Сальєрі таланту Моцарта, і заздрість Моцарта – високому положенню Сальєрі у музичному світі.
Хто такий був Антоніо Сальєрі? Йому пощастило народитися італійським композитором в той час, коли італійська опера переживала найбільший сплеск популярності. Для кого писав Сальєрі, зокрема, більше як 40 своїх опер? Волею долі для найпотужнішого імператорського двору того часу – Австрійської монархії. Таким чином, композитор займав найвищу у музичному світі посаду – придворного капельмейстера Австрійського імператора. Тоді як Моцарт був “немодним” австрійським композитором, виконання творів якого при дворі чи в опері, ймовірно відбувалася за згодою маестро Сальєрі.
А ще Сальєрі був вчителем для таких відомих композиторів, як Бетовен, Шуберт, Мошелес, Гуммель, Майєрбер і навіть Фененц Ліст.
Забудьте усі міфи і послухайте музику Сальєрі, як взірцевий приклад музики доби Класицизму:
Увертюра до опери “Сажотрус”:
Фортепіанний концерт (До-мажор):
Та “Венеційська симфонія”:
Стефанія Олійник