Є у Клода Дебюссі такий цікавий жанр як естамп. Естамп з французької – це відбиток, а використовувався цей термін у мистецтві гравюри, позначаючи тиражований відбиток оригіналу на папері.
А що ж тоді музичний естамп? Відбиток на папері настрою, переживання, події чи почуття?… Так, здається, усю музику можна назвати естампом внутрішнього світу композитора…
У Дебюссі лише 3 живописних фортепіанних естампи:
1. Пагоди (нагадаю, що це споруда культового призначення у культурі Сходу);
2. Вечір в Гренаді;
3. Сади під дощем.
Чудова музика для натхненного вечора!