Доля Кирила Стеценка – українського композитора межі ХІХ-ХХ ст., яскравий приклад поневірянь митця того часу. Маючи хист і до музики, і до живопису (навчався у художній школі І. Мурашка), композитор отримав освіту у Київській духовній семінарії. Впродовж життя діяльність священика забезпечувала хоч якийсь матеріальний прибуток, можливість утримувати сім’ю та займатися творчістю:
“…життя тягне в один бік, а душа моя прямує до свого. І в цім трагедія мого життя і діяльності, що вони мені не давали того оточення і атмосфери, котра потрібна і для якої існую я на світі”
К. Стеценко
А “оточення і атмосфера” композитора не оминула ні арешту 1907 р., і постійних переїздів у пошуках роботи, ні передчасної смерті від тифу у 1922 р.
Твір “Милість спокою” – сторінка духовної спадщини композитора. Ноти цього твору, а також текст можна подивитися тут.
Один коментар до “Кирило Стеценко: Милість спокою”