Маленькі п’єски Еріка Саті (можливо ви і не чули цього імені) займають одне із перших місць по використанню класичної музики у фільмах, рекламах…
Ви ж точно їх десь чули? Правда? (* в цьому записі ще чудовий відеоряд з миттєвостями природи):
Ці милі “дрібнички” відносяться до ранньої творчості французького композитора Еріка Саті і саме вони прославили його серед іменитих музичних імпресіоністів, зокрема, К. Дебюссі. Ці п’єски укладені у 2 цикли з дещо незвичними назвами – “Гімнопедії” (від назви святкування у античній Спарті) і “Гносіени” (від давньогрецього gnosis – “знання”, а за іншою версією – від давньої назви міста Кронос, буквально музичний портрет жителів міста Кронос). Ще цікава деталь – в “Гносіенах” автор погубив тактові риски і метр. Чи може їх ще не знали в давній Греції?:) Подивіться уважно:
Варто сказати, що Ерік Саті – був ще той… гострий на язик, ексцентричний і цим вмів вдало епатувати. Весь музичний Париж переказував його гострі жарти щодо композиторів, а молоді автори (зокрема, так-звані композитори “Французької Шістки”) дивилися на Саті як на свого наставника. Свій норовливий характер Саті підтримував і творчим епатажем – серед інших, його перу належить такий цикл, як… “Висушені ембріони”. Чи ця музика нагадує Вам щось подібне?
Ех! Якби ви ще дублювали ваші пости аудіозаписами, бо на моєму моб інеті дивитись і качати відео майже неможливо, я був би вам дуже вдячний. І, думаю, що не тільки я.