Бетговен vs Дабстеп

Простір ДМШ є настільки непередбачуваним, що ніколи не знаєш чого очікувати на уроці музичної літератури п’ятого класу. Адже діти постійно привносять у твоє класико-зорієнтоване життя в рожевих музичних окулярах щось настільки несподіване, що  твоя свідомість просто перевертається.

 Уявіть собі ситуацію, коли ти молодий, сповнений ентузіазму та знань педагог, прагнеш занурити підлітків у свободолюбивий музичний вирій П’ятої симфонії Бетговена, а у відповідь немає жодної реакції! “Пєрвий, пєрвий, я второй. Как слишно?”

Неочікувано, але перевірений роками ланцюжок “Творчий портрет Бетговена – П’ята симфонія” одного дня просто зламався від вікової іржі. Ще 10 років тому діти були схильні вміло з чимось порівняти Людвіга. Зазвичай асоціації стосувалися його фізичних вад, бо якщо глухий композитор, то значить Бетговен. Та зараз дітям принципово неважливо, що там було з Бетговеном. В них свій електронний світ, в якому Симфонії №5, з її доленосним стукотом в двері, просто немає місця.

Реальність полягає в тому, що у плейлисті сьомого айфону учнів ДМШ не буде жодної класичної композиції, а натомість, багато англомовних назв, де часто фігурує слово dubstep. Що ж це таке, і з чим його їдять? Дабстеп – це віяння електронної музики, яке має відключити перенавантажені інформаційною токсичністю  мізки. Людина, як відомо, не залізна і не робот, а отже має відпочивати. Відпочиває кожен по-своєму. В когось це зміна виду діяльності, а в когось перехід в інший, паралельний, менш інформаційно-щільний світ.

Поява дабстепу у нашій країні сколихнула підлітків. Щось нове, низькочастотне, ритмічно впорядковане, і майже не містить слів. Все разом – це просто чудовий простір для антирозумової (позарозумової? недоінтелектуальної?) діяльності. Але головною перевагою дабстепу є те, що його творцем можеш бути саме ти. І не важливо, який в тебе рівень музичної підготовки. Досить лише мати певні програми, потрібні семпли та якісну апаратуру для відтворення результату.

І як же викладачу ДМШ разом із привидом Людвіга ван Бетговена протистояти цьому? І чи варто протистояти? Адже Бетговен жив і творив більше двох століть тому, і взагалі мав на меті включити людям мізки, а не навпаки.

Єдине, що вдалося зробити одного осіннього вечора вчителю столичної ДМШ – це знайти спільне у Бетговена і дабстепу. Можливо, це не педагогічно і не відповідає методикам вивчення музичної літератури. Та завдяки цьому Симфонія номер п’ять була не просто прослухана, а почута, адже діти шукали ці самі низкочастотні баси в симфонічному оркестрі, і з’ясовували їх функцію у концепції твору.

Після уроку за вікном відлунням мерехтіло дитяче “та-та-та-дам!”, і варіації на цю тему. Чи використає хтось з дітей цю лейттему в своїй дабстеп композиції? Звичайно, адже з цього вечора Бетговен назавжди увійшов в життя кожного з них.

Вероніка ЗІНЧЕНКО