Розмова з Андрієм Мурзою, членом журі та художнім керівником Одеського міжнародного конкурсу скрипалів про майбутнє конкурсу, рекламу за межами країни, й неймовірну історію про спільні інструменти роботи Аматі і Страдіварі у членів журі.
– За словами Ваших колег – членів журі, рівень конкурсу був дуже високим, через велику кількість конкурсантів з різних країн світу. Як Вам вдалося залучити таку широку аудиторію музикантів?
Андрій Мурза: – Чесно кажучи, ніхто з членів журі не очікував, що буде на стільки сильний склад конкурсантів. В якійсь мірі нам, можливо, пощастило, але з іншого боку була проведена велика робота по рекламі конкурсу не тільки в Україні, а й в усьому світі. Я з повною впевненістю можу сказати, що всі лауреати нашого конкурсу прикрасили б абсолютно будь-який престижний міжнародний конкурс. На жаль, число призових місць не було пропорційно числу тих учасників, які звернули на себе увагу членів журі, тому в обговоренні нам довелося відсіяти дійсно дуже хороших скрипалів. Хочу особливо відзначити, що ми навмисно відмовилися від несприятливої, на мій погляд, тенденції багаторазового поділу призових місць. З самого початку нами була озвучена позиція про можливість поділу максимум одного призового місця, крім першої премії, яка є неподільною.
– Скільки відео-заявок та з яких країн світу Ви отримали в першому турі конкурсу? Чи передбачали вже тоді переможців у різних вікових категоріях?
Андрій Мурза: – На перший відбірковий тур до нас надіслали свої заявки 67 конкурсантів з 18 країн світу. Серед них були такі країни, як Англія, США, Південна Корея, В’єтнам, Японія, Італія, Німеччина і т.д. Але вже після відео прослуховування, члени журі обрали 24 скрипалів з 9-ти країн світу, які були запрошені до Одеси для участі у другому турі конкурсу. Як показали конкурсні виступи в Одесі, далеко не всі розкрили себе в першому турі. Ми побачили абсолютно інший потенціал і можливості багатьох учасників, які змінили картину, що склалася після відео відбору.
– Чим Вас особливо вразило виконання молодих музикантів, які стали лауреатами конкурсу?
Андрій Мурза: – Мабуть, найголовнішим критерієм, на який ми з моїми колегами орієнтувалися, була наявність творчої індивідуальності в того чи іншого виконавця. Те, що притягує слухача і змушує його забути про мобільний телефон або цукерку в хрусткій обгортці. Мені здається, всі наші лауреати абсолютно різні, але по-своєму цікаві. У кожного з них вже відчувається їх особливий стиль.
– Вам вдалося залучити молоду генерацію членів журі. Наскільки Вам було комфортно працювати такою командою, та чи не виникало суперечок і різних оцінок під час конкурсу? І чи правда, що члени журі мали спільні інструменти у своїй творчій кар’єрі?
Андрій Мурза: – Я насправді дуже щасливий, що вдалося зібрати таку чудову команду журі, і дуже вдячний їм всім за високий професіоналізм та відповідальність за ті рішення, які ми приймали. Повинен зізнатися, ще кілька днів після закінчення конкурсу, на мене находила ностальгія за тим часом, що ми провели разом. Думаю, це хороший показник. Що стосується оцінок, то, звичайно, під час обговорення у нас іноді виникали розбіжності, але інакше і бути не могло. Найголовніше, що нам вдалося абсолютно демократичними методами визначити імена тих, хто став володарем звання лауреата конкурсу.
Хотілося б окремо подякувати Андрію Бєлову та Олексію Семененко за їх ініціативу у фінансовій підтримці спеціальних призів конкурсу, а також Богдані Півненко та Станіславу Проніну за надання можливості виступів лауреатів на різних концертних майданчиках.
Історія з інструментами виявилася дійсно комічною. Подвійний збіг. Інструмент італійського майстра Ніколо Аматі, на якому я зараз граю, до цього перебував кілька років в руках Олексія Семененка. У той час, як на його нинішньому інструменті, роботи Антоніо Страдіварі, до нього грав Андрій Бєлов.
– Найголовніше питання – щодо продовження конкурсу. Коли плануєте знову подарувати Одесі свято скрипкового мистецтва від молодих музикантів з усього світу?
Андрій Мурза: – В першу чергу я хотів би висловити слова величезної подяки всім тим людям, хто допомагав і підтримував нас в організації минулого конкурсу. В першу чергу це звичайно ж наша міська влада на чолі з одеським міським головою Геннадієм Леонідовичем Трухановим і директором Департаменту культури і туризму Тетяною Юріївною Марковою. Хочу також подякувати за співпрацю директору ДМШ №1 м.Одеси Марині Володимирівні Русяєвій, меценатам конкурсу: Ганні Варваренко, Вернеру Шмітту, Хайнеру Йоханнінгу, Саба Кікнавелідзе, нашим європейським і українським партнерам: Legato, Pirastro, Bärenreiter, VERE MUSIC FUND, Oli Music, Львівській опері, Медіа-Інформ, Moderato, а також всій організаційній команді конкурсу.
Що ж стосується планів на майбутнє, то як показав досвід проведення цього конкурсу, для підготовки такого заходу потрібен як мінімум рік. Якщо ми подивимося на найбільші конкурси, то навіть вони проходять з перервою 2-4 роки. Тому якщо ми хочемо рости, зберігаючи високий рівень учасників і організації, то конкурсу необхідний час для відновлення сил. Однак навіть зараз, після закінчення конкурсу, робота не припиняється. Ми ведемо переговори з різними концертними організаціями, які зацікавлені в проведенні концертів наших лауреатів. Тому процес йде, і ми не зупиняємося на досягнутому.
Фото із офіційної сторінки Одеського міжнародного конкурсу скрипалів у Facebook: https://www.facebook.com/odessacompetition/
Розмовляла Стефанія ОЛІЙНИК