Редакція Moderato вперше публікує рецензію на фестиваль сучасної музики “Контрасти”, написану не музикантом, не музичним критиком, а… любителем музики. Христина Хавро – режисер за освітою, вперше потрапила на фестиваль сучасної музики. Щирість і непідробні емоції, наскільки це змінило її життя і ставлення до сучасного мистецтва, просто не залишили нас байдужими.
Христина:
Я ніколи не вважала себе великим любителем музики. Але… Навіть будучи профаном у галузі музичного мистецтва, мушу викласти те, що відбулося зі мною за минулі два тижні… Фестиваль “Контрасти” насправді “перевернув з ніг на голову” моє ставлення до музики і приніс розуміння – наскільки до цього часу я жила стереотипним сприйняттям не лише музичного, але мистецтва загалом.
Про ХХІІ Міжнародний фестиваль сучаcної музики “Контрасти”, я випадково дізналась на сайті Львівської філармонії, шукаючи у програмі на жовтень черговий концерт Моцарта чи Бетховена. Але раптом натрапила на щось абсолютно “нове” та роздрукувавши собі програмку, яка своєю насиченістю дещо приворожила, я вирішила “ризикнути”.
Програма фестивалю складалась з ранкових лекцій щодня протягом 30 вересня – 8 жовтня запрошених композиторів (а присутні були як і українські, так і закордонні митці – Мілєн Панайотов, Олексій Шмурак та Дмитрій Либін – ті в кого я була присутня на лекціях). До пана Мілєна прибігла вже на кінець лекції,проте випала щаслива нагода поспілкуватись особисто, про що хочу написати окремо. Пан Олексій Шмурак на своїй лекції порушував дуже важливі та потрібні дискусійні теми, які не лише мені, але й іншим простим слухачам відкрили нове бачення на музичну творчість, шукаючи відповідь на питання “як ми слухаємо музику?”. А пан Дмитрій Либін поводив нас трішки коридорами історії розвитку музичних жанрів ХІХ століття та допоміг віднайти ключ, з яким хочу відкрити з часом спроби до створення власних композицій.
Відбувалися лекції у “Дзизі”, де часто опісля можна було послухати абсолютно нову музику, яку презентували молоді композитори, переважно студенти Львівської музичної академії (М.Хшановський, М.Скрипник, О.Шмурак, М.Коломієць та інші). Під впливом мистецької атмосфери, яка сповнювалась у Дзизі, я навіть потрапила на майстер-клас від Серґєя Нєвського для молодих композиторів у музичній академії.
Завдяки “Контрастам”, я вперше осягнула, хто такий митець насправді, а точніше – сучасний композитор , музикант.
Читати партитури молодих композиторів та майстрів, як не музиканту мені не під силу, але слухаючи ремарки щодо своєї творчості, яку композитори пояснювали “чому і як”, дещо полегшувало моє сприйняття. Це неабияк допомагало при прослуховуванні їхніх творів та дозволяло вловити загальний настрій.
Набравшись достатньо емоцій та знань, я засиджувалась на концертах у Львівській філармонії, якими завершувався кожен день “Контрастів”. Концертна частина фестивалю – була “контрастною” в усіх можливих вимірах. Почути можна було від класичної музики-традиційної до авангардної, як в симфонічному, так і в камерно-інструментальному виконанні.
Взагалі, палітра траєкторії звуку – дуже різноманітна, щоб описати за раз. Бо таке дійство потрібно представляти по днях та годинах.
А саме закриття фестивалю, яке відбулося 9 жовтня, для мене особисто було грандіозним. Програма концерту також яскраво контрастною була, і слід би було написати про кожен почутий твір, але для себе найбільше виділила “Пісні зірок” для симфонічного оркестру Богдани Фроляк. Адже є речі у Світі які живуть вічно. Є речі, що передаються генетично. Але слухаючи “Пісні зірок”, твір, який вперше виконувався у живому виконанні, я зрозуміла, що означає музика яка звучить вічно та як передається вона поколіннями мистецьких душ, і зв’язок цей безперервний.
Хочеться, щоб цей фестиваль розширяв свої рамки, відкриваючи двері широкому колу слухачів-любителів, які “ризикнувши” вперше потрапити сюди, обов’язково повернуться наступного року, щоб далі заглиблюватися в розуміння нової музики.
Я знаю точно, що пережила я і що мене більше “не відпустить”: поступове осягнення сучасної музики після розповідей самих творців цієї музики, питання впливу міфів у сприйнятті так-званого академічного музичного мистецтва, оновлення критеріїв бачення та розуміння сучаcного мистецтва. “Контрасти” – подарували мені це оновлення.