Повітряна кулька, кларнет і магнітофон – на перший погляд зовсім непоєднувані речі у музичному мистецтві. Однак саме це парадоксальне поєднання предметів в одному перформансі створило інтригу на відкритті фестивалю «Vox Electronica», який відбувся 12 квітня у театрі «Гершом» у Львові.
Фестиваль
«Vox Electronica» – особлива подія для митців Львова. Щорічний фестиваль створив з 2013 року унікальну платформу для обміну досвідом між українськими та іноземними композиторами і виконавцями, які працюють у сфері електроакустичної музики та аудіовізуального мистецтва. Ініціаторами фестивалю були львівський композитор Остап Мануляк і мистецьке об’єднання «НУРТ». Однією із передумов початкової ідеї, яка підштовхнула до створення у Львові нової мистецької акції, стало прагнення позбутися стереотипів, нав’язаних сфері електронної музики в Україні.
Не менш унікальним фестиваль «Vox Electronica» виявився і для львівської публіки, адже організатори кожного року пропонують цікаві, неординарні концерти, лекції, семінари та майстер-класи, які неодмінно дивують, захоплюють, залучають до сучасних музичних експериментів широке коло слухачів.
Фестиваль є чудовою нагодою для знайомства із інноваційними та класичними зразками електроакустичної музики і руйнує штампи про недоступність і незрозумілість цього сучасного мистецтва!
Локації
Цьогорічний фестиваль «Vox Electronica»(12-26 квітня) пропонує величезну кількість різноманітних подій: інсталяції, майстер-класи із філдрекордингу, аудіовізуальні перформанси, лекції, концерти, тощо.
Несподіванкою стала поява нових локацій, адже поряд із вже традиційними – Пороховою вежею, Студією EESEM та Великою залою Львівської національної академії імені М.В.Лисенка, Центром міської історії Центрально-Східної Європи, на концертній карті фестивалю з’явилися арт-центр «Фабрика повидла» і театр «Гершом». Обидві локації є зразком оригінального застосування індустріальних приміщень, адже їх лаконічний, стриманий інтер’єр створює чудові умови для найрізноманітніших перформансів.
Якщо «Фабрика повидла» є більш відомою у мистецьких колах, то театр «Гершом», який функціонує на території заводу РЕМА із початку 2017 року, став для організаторів фестивалю справжньою знахідкою. Концепти театральних вистав багато в чому співзвучні фестивалю «Vox Electronica». Поєднання різних видів мистецтва: музики, танцю, візуальних мистецтв та акторської гри розкриває важливу мету діяльності театру – розвиток творчого потенціалу акторів, танцюристів та музикантів, а також формування нового мистецького середовища.
Нова/Стара класика
Театр «Гершом» виявився ідеальним простором для відкриття фестивалю «Vox Electronica». Цікавим був і задум концерту, метою якого стало відтворення атмосфери середини ХХ століття. Задля цього організатори використали автентичні записи конкретної музики П.Шеффера та П.Анрі.
Подія розпочалась із відтворення радіопередачі 1948 року за участі П’єра Шеффера під назвою «Presentation de Concert du Bruits» («Презентація концертних шумів»). Така ретроспекція створила чудову нагоду для того, щоб слухачі відчули себе у ролі французьких радіослухачів середини ХХ століття, які, за словами О.Мануляка, доволі часто мали змогу слухати концерти конкретної музики у себе вдома.
Екскурс класичних зразків електронної музики продовжив фрагмент твору «Le Voile D’Orphée» для плівки (1953) П’єра Анрі, у якому уся музична тканина сформована на основі різноманітних звукових перетворень музичного матеріалу опери «Орфей» К.В.Глюка.
Із композицією П.Анрі кореспондував електроакустичний перформанс Юрія Булки. Основна його ідея полягала у тому, щоб створювати грою на кларнеті коментарі на певний текст або окремі слова.
Виконавець розповів про джерела задуму створення такого експерименту: «Мені хотілося, щоб він (перформанс – М.Н.) зачіпав певну тему, яка мене цікавить в цей конкретний момент, а не був про щось абстрактне. Нещодавно я дивився записи «допиту» Марка Цукерберга в Конгресі США. Це видавалося мені театром, грою на публіку, навіть цирком з боку і Цукерберга, і сенаторів. Тому я взяв фрагменти статті із англомовної Вікіпедії, де йдеться про критику Фейсбука, і замінив всюди слово Фейсбук на кларнет. Мені допомогли його зачитати без акценту й записати. Таким чином я коментував кларнетом всю цю ситуацію з Фейсбуком і «Cambridge Analytica», та намагався показати це як певний цирк».
Задля втілення задуму Ю.Булка використав предмети, які часто можна зустріти у циркових виставах: повітряну кульку та барабан. Попередньо підготовані аудіозаписи відтворювались із допомогою магнітофона. Атмосфера, яка панувала під час перформансу і справді була близькою до розважальної, адже виконавець поєднував гру на кларнеті із вищевказаними предметами: грав на нижньому коліні інструменту, притискав розтруб до мембрани барабана чи повітряної кульки, підкидав її в повітря, тощо.
«Once upon a time…»
Момент театральності був надзвичайно важливим складовим компонентом у ситуації «відкриття» фестивалю. О.Мануляк зауважив, що у такий спосіб організатори намагались максимально поєднати концепцію фестивалю із театральним простором «Гершому».
Місток між театром та фестивалем проклала творчість Джона Кейджа, а саме його композиція «Living Room Music» для чотирьох неозначених інструментів (1940). Ложка, горнятко, картонна коробка, тарілка – це лише неповний перелік побутових речей, які колектив «IMPREESEM» у складі Л.Волянюка, О.Мануляка, М.Хшановського та Н.Скрипника, задіяв для виконання твору.
Надзвичайно складні ритми композиції Дж.Кейджа чергувались із епізодами твору «Etude aus Objets» для плівки (1959) П’єра Шеффера, де композитор різноманітно комбінував звуки музичних інструментів, природні та неприродні шуми.
Виконання цієї композиції стало кульмінацією перформансу, адже пропонований експеримент був надзвичайно насиченим та цікавим, а в його межах виконавці зуміли показати, що мистецтво можна віднайти навіть у побутових речах: під час читання газети, обговорювання статті, розмов, тощо. Підтвердженням цьому стала незрівняна акторська гра виконавців, яка неодноразово викликала позитивні емоції у публіки, а також чудово доповнювала уривки композиції П.Шеффера.
Найбільш вражаючим у творі Дж.Кейджа виявився його другий розділ під назвою «Story». Вистукування ритмів на побутових предметах тут замінив «вокальний» квартет, у якому виконавці промовляли у швидкому темпі та у різних комбінаціях цитату із дитячої книги «Світ навколо» американської письменниці початку ХХ століття, Ґертруди Стайн:«Once upon a time the world was around and you could go on it around and around». Ці рядки, озвучені композитором за допомогою різноманітних звукових ефектів, інколи створювали комічний ефект, або підкреслювали значення окремих слів у фразах.
Резюме. Концерт-відкриття фестивалю «Vox Electronica» залишив приємні враження, адже усе, починаючи від місця проведення до незвичних перформансів, було продумано до найменших деталей. І хоча напередодні відкриття трапились непередбачувані обставини із аудіотехнікою, які унеможливили виконання твору М.Шюттлєра, подія вдалася захопливою та цікавою!
Варто також додати, що усі електронні твори, які прозвучали під час концерту, є знаковими для історії розвитку конкретної музики, тому їх виконання у межах першого заходу фестивалю, стало своєрідною даниною класикам цього музичного напрямку.
Відеозапис концерту-відкриття:
Відкритя фестивалю Vox Electronica
Опубліковано PupZemli 12 квітня 2018 р.
З програмою фестивалю можна ознайомитися за посиланням: http://voxelectronica.nurt.org.ua/uk/program
Світлини локацій взято із сайтів: http://hbce.com.ua/jam-factory/, http://www.rema.com.ua/about.htm
Фото – Михайло Барабаш
Наталя МЕНДЮК