Юний столітній фенікс: Ukrainian Live Tour

Нарешті нам пощастило втрапити в ту епоху можливостей, де можна вільно творити.

А маркером здорового суспільства є його оцінка минулого та звернення до витоків. Проект “Ukrainian Live Tour – Повернення української класики” – те і робить: повертає в “світ живих” забуті, заборонені та реабілітовані твори українських класиків ХХ століття.

Солісти – вихованці львівської школи: Адріан Боднар, Микола Гав’юк (скрипка), Сергій Коров’яцький Богдана Неділько (віолончель), Дмитро Микитин (фортепіано). У їхньому виконанні в різних містах України звучатимуть відібрані твори західноукраїнських композиторів, переважно – так-звана “заборонена музика”: фортепіанні п’єси С. Воробкевича, В. Безкоровайного, Б. Кудрика, Р. Сімовича, сонати З. Лиська, В. Барвінського, камерно-інструментальні твори С. Людкевича, Н. Нижанківського, С. Людкевича, Л. Мазепи, А. Кос-Анатольського, В. Барвінського.

Директор проекту – Тарас Демко.

Організатори проекту розставили чіткі акценти: виконувати музику, яка “мала б”, але “не відбулась”. Радянський тоталітаризм, який придушував будь-які спроби національної самоідентифікації, забрав в України великий культурний пласт та можливість голосно заявити про себе у світі. І досі імідж української культури у світі – це чи не найголовніше питання, не лише для дипломатів, а передусім – для українського мистецького руху в Україні та поза її кордонами.

Доля митців, музика яких презентована в проекті Ukrainian Live Tour, забарвлена гіркими кольорами тоталітарного деспотизму. Найяскравішою для нас є історія “композитора без нот”, Василя Барвінського. Один із найяскравіших музикантів ХХ століття, талант якого розкрився ще під час навчання у Празі у В. Новака (учня А. Дворжака), був занадто помітним для радянської влади. І мова йде не лише про посаду ректора консерваторії, а про шляхетне походження, беззаперечний авторитет і талант. Ноти Барвінського були привселюдно спалені в подвір’ї консерваторії, а самого композитора разом із дружиною Наталею (донькою Івана Пулюя) було відправлено до мордовських таборів. Серед ворогів радянського народу в концтаборі, куди відправили Барвінських, був ще один відомий музичний діяч та композитор Борис Кудрик. Саме за його ініціативи на Львівському радіо у 1935 році було започатковано цикл концертів, де часто звучали твори Бортнянського, Лисенка, Людкевича у виконанні самого Кудрика та львівських музикантів. Комусь повезло більше, хтось зміг врятуватись, як, до прикладу, модерніст Зіновій Лисько (учень Барвінського та Якименка у Празі), який емігрував до США. Долі емігранта зазнав і Василь Безкоровайний.

Лінія творчості композиторів “яким начебто вдалось”, а саме – залишитись у своєму мікрокосмосі ідей в тоталітарний час та творити, коли орвеллівський “Великий брат слідкує за тобою”. Серед низки відомих нам імен композиторів, організатори обрали камерні твори Станіслава Людкевича, Романа Сімовича, Анатолія Кос-Анатольського.

Зрештою, є одна особливість в історії творчості Барвінського та інших композиторів, твори яких виконуватимуться на проекті – їхня музика, подібна до фенікса: оживає, воскресає і де-не-де починає бриніти ласкавими мелодіями свого звільнення. Адже щось вдалося зберегти, відтворити, переписати, якісь клаптики партитур бережно ховали, безліч нот віднайшли в архівах, приватних колекціях – забутих лабіринтах мистецьких сховищ. Бо, якщо згадати топову цитату з популярного серіалу “те, що мертве – померти не може”, то можна вивернути навиворіт, пристосовуючи до сьогоднішніх реалій та впевнено заявити: “те, що має жити, знищити неможливо”.

За останні 28 років було безліч розмов про молодь, яка є рушійною силою історії. Молодь, яка сама несе своє світло, поміж зневірених та розчарованих, поміж скептиків та байдужих. Довгий час цю нішу гордо та важко несло старше покоління: шістдесятники, борці за Незалежність, атланти українського спротиву та боротьби. І ось нарешті, настав час, коли цю нішу зайняло молоде покоління. Адже відкривати музику заборон, яка десятиліттями припадала пилом, скепсисом та зневірою –  нелегке завдання.  Це свідомий ризик навіть для комерції, яка, так чи інакше, повинна будувати та годувати митців.

В бравурній ході соціуму, який не крокує – летить, аби не відставати від “часу”, ми отримуємо швидкий культурний продукт, нашпигований універсальними пастками для вух та очей. І добре, коли час від часу є можливість зупинитись, перевести подих і усвідомити, що саме зараз, під кінець 3-ого десятка відновленої Незалежності, настав переломний момент: можливість воскресити несправедливо забуте.

У Львові концерт в рамках Ukrainian Live Tour відбудеться 15 вересня в Органному залі.

Тернопіль – 17 вересня (Тернопільська обласна філармонія)
Хмельницький – 19 вересня (Хмельницька обласна філармонія)
Вінниця – 23 вересня (Вінницька обласна філармонія)
Рівне – 24 вересня (Рівненська обласна філармонія)
Житомир – 26 вересня (Житомирська обласна філармонія)
Київ – 15 жовтня (НМАУ ім. П. Чайковського)
Чернігів – 16 жовтня (Чернігівська обласна філармонія)
Харків – 18 жовтня (ХНУМ ім. І. Котляревського)
Дніпро – 20 жовтня (Дніпровська обласна філармонія)
Кропивницький – 25 жовтня (Кіровоградська обласна філармонія)
Одеса – 26 жовтня (Urban Music Hall)

Більше інформації про Ukrainian Live Tour: https://www.facebook.com/events/1104433206434507/

Ольга ЛОЗИНСЬКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *