Проект «Музика Незалежності»: духовні твори Валентина Сильвестрова та Генрика Гурецького

У Києві триває реалізація проекту «Музика Незалежності»: це три різножанрові концерти української та польської музики, приурочені до 100-річчя відновлення Незалежності, які у 2018 році святкують Україна та Польща. Над репертуаром працюють разом виконавці обох держав, що засвідчує партнерство обох країн. Автором проекту є диригент Роман Ревакович, який вже більше 20 років дуже активно підтримує музичний міжнаціональний діалог.

Перший вересневий концерт був водночас і урочистим відкриттям 29-го Міжнародного музичного фестивалю «Кyiv Music Fest». Знаковою подією став візит до Києва композитора Кшиштофа Пендерецького, який продиригував свій монументальний твір «Credo». Українську частину програми представив диригент Роман Ревакович – «Пісні зірок» для симфонічного оркестру Богдани Фроляк та світову прем’єру Концерту-елегії для віолончелі  Ігоря Щербакова.

Вам буде цікаво: Україно-польські паралелі Kyiv Music Fest’у

Другий концерт проекту відбудеться 31 жовтня о 19:30 в Національному будинку органної та камерної музики України й перенесе слухачів в світ глибокої духовності. Мабуть, вперше будуть співставлені релігійні твори для хору a capella Генріха Міколая Гурецького (1933-2010) та Валентина Сильвестрова (1937). Обидва автори, спершу сповідуючи авангардні композиторські техніки, у 70-ті роки минулого століття перейшли до спрощеної гармонії та музичної наррації, наповнюючи заодно свої твори глибоким змістом. Концерт відбудеться за участю Національної академічної капели «ДУМКА» (керівник і головний диригент – Євген Савчук).

Національна заслужена академічна капела України «Думка»

Програма концерту:

Генрик Міколай Гурецький: Totus Tuus (op. 60), Марійні пісні (ор. 64), Amen (op. 34). Диригує Роман Ревакович;

Валентин Сильвестров: Елегія (на вірші Т. Шевченка), «Диптих» («Отче наш» та «Заповіт» на вірші Т. Шевченка), «Реквієм» – вибрані частини («Прощай світе» на вірші Т. Шевченка та «Agnus Dei»). Диригент Євген Савчук.

Ім’я польського композитора Генрика Міколая Гурецького значиться в британському рейтингу «100 геніїв сучасності»,  котрий опублікувала в 2007 році газета “The Telegraph”. Платівка із записом його Симфонії № 3 для сопрано та симфонічного оркестру була продана тиражем більше 1 мільйона примірників. Музикант вивчав композицію у Болеслава Шабельського в Державній Вищій музичній школі у Катовіцах. На початку творчої кар’єри в 1960-х роках вражав публіку як один з найбільш радикальних авангардних композиторів Польщі. Втім згодом здивував мистецьку спільноту вдруге перейшовши до стилістично протилежної музичної мови. Митець відомий і як педагог та музикознавець, був ректором Академії музики в Катовіцах (1975-1979). Твори Гурецького неодноразово нагороджували на польських і міжнародних конкурсах, серед них: І премія за Симфонію (1969) на паризькому Бієнале Молодих, першість за Ad Matrem на Міжнародній трибуні композиторів ЮНЕСКО, псалом Beatus vir був представлений на спеціальному концерті у Кракові знагоди візиту Папи Йоанна Павла ІІ до Польщі (1979).

Валентин Сильвестров є одним з найбільш знаних українських композиторів за кордоном. В 1960-ті роки митець входив до творчої групи «Київський авангард», яка сповідувала нову музичну естетику та рівнялася на європейські тенденції всупереч жорсткому тиску захисників панівної в СРСР естетики соцреалізму. Неофіційно надсилав свої експериментальні твори на міжнародні конкурси. 1967 року став лауреатом премії імені С. Кусевицького у США, 1970 року – міжнародного конкурсу композиторів Gaudeamus у Нідерландах. Після цього Сильвестрова виключають зі Спілки композиторів. В в своїй подальшій творчості митець спирається на стилістику «нової простоти» на противагу авангарду. За твір «Реквієм для Лариси» композитор був номінований на Греммі (2005). Вибрані частини цього твору прозвучать на концерті.

Завершальний концерт трилогії «Музика Незалежності» відбудеться 4 грудня у Концертному залі Національної музичної академії України. В програмі твори українських композиторів Ганни Гаврилець та Ігоря Щербакова (створені на замовлення Фонду «Pro Musica Viva»), а також польського піаніста, композитора та політика Ігнація Яна Падеревського.

За матеріалами прес-релізу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *