«Наш Скорик»: в онлайн-концерті пам’яті композитора взяли участь 50 виконавців

19 липня відбулася онлайн-трансляція концерту «Наш Скорик», за яким спостерігав весь світ. Твори композитора звучали на сцені Львівської національної філармонії у виконанні близько 50 музикантів. «Концерт-пам’ять – це сучасне, зріле, тутешнє зображення естрадного Скорика. На мою думку, Маестри живуть допоки їхня музика звучатиме в сучасних виконаннях», – поділився один з організаторів проєкту Lviv Music Room та ведучий – Остап Дроздов.

Вечір присвячений до дня народження композитора Мирослава Скорика, якому 13 липня мало виповнитися 82 роки. У концерті взяли участь солісти Павло Табаков, Олександр Божик, Оксана Караїм, Петро Радейко, Ірина Доля, Юрій Григораш, Марко Комонько та Мираслав Драган; гурти «Тріода», «Wszystko» та «Ladies trio»; ансамбль «Високий замок». У програмі концерту – пісенна естрадна спадщина 60-70-х років, яка є маловідомою слухачеві, а також інструментальні твори композитора. Не зважаючи на відсутність глядачів у залі, організатори та виконавці зуміли передати душевну атмосферу. Протягом концерту ведучий – Остап Дроздов розповідав багато історій та спілкувався з артистами одразу ж після їх виконання. 

Про труднощі організації, ставлення до формату онлайн-концерту та про постать Мирослава Скорика в українській культурі ми поспілкувалися з організоторами та учасниками проєкту. 

– З якими труднощами зіткнулися під час організації концерту?

Остап Дроздов: – Зіткнулися саме з карантином (сміється – ред.). Мені шкода, що ми не можемо це дійство презентувати живій публіці. Але тішимося, що наші трансляції відбулися на YouTube, Facebook платформах не лише в Україні, але й США, Канаді. Знаковим є те, що концерт відбувся на сцені Львівської філармонії, де Скорик дав не один концерт.

– До онлайн-концерту готувалися дуже швидко?

Остап Дроздов: – Мені ніхто не вірив, що ми зуміємо підготуватися до концерту за три тижні! 

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про особливість та формат концерту пам’яті Мирослава Скорика.

Остап Дроздов: – Це унікальний концерт! За життя Скорика ніколи не було такого масштабного, цільового, пісенно-естрадного концерту. Завжди виконувалися академічні інструментальні твори Маестро – фортепіанні, скрипкові та оркестрові. Саме тому ми прагнули балансу, бо Скорик не лише академічний композитор, але й естрадний. Люди повинні знати, що він є творцем першого українського твісту, бугі-вугі та регтайму. Акцент зроблений на вокальній естрадній спадщині, яка є недооцінена та недоспівана в Україні. Звичайно, в програмі є і академічні твори. Фортепіанний дует Оксани Рапіти та Мирослава Драгана виконали два джазових твори. Не відбувся концерт і без «Мелодії» ля мінор, яка стала символом сучасної, новітньої української музики.

Андрій Яцків, керівник ансамблю «Високий замок»: – Мирослав Скорик – це композитор, який також запалює на творчість. Естрадні вокальні твори є маловідомими для слухачів. Враження такі, ніби вони залишилися під шаром пилюки у 70-х роках. Мені було цікаво попрацювати з цим музичним матеріалом. Я дозволив собі сміливо втрутитися в музичну тканину, зробивши перегри, вокальні вставки, а в творі «Карпати» використав фольк-реп. У власному аранжуванні «Гуцульського танцю» з кінофільму «Тіні забутих предків» використав інструменти, які ідентифікують колорит Карпат: цимбали, сопілку, фрілку, решітку. 

– Яке Ваше ставлення до онлайн-концертів? Чи не втрачається зв’язок між виконавцем та слухачем?

Остап Дроздов: – Якщо виконавець має душу і бажання співати, йому не важливо чи співає для глядача, чи співає для камери. Співак знає, що за нею є сотні тисяч глядачів. З мого досвіду організатора онлайн-концертів з проектом Lviv Music Room –  більше 10 тисяч переглядів та близько 100 тисяч на всіх Facebook спільнотах по всьому світу. 

Ladies trio: – Протягом карантину ми взяли участь в чотирьох онлайн-концертах. Дивні відчуття, коли не відчуваєш емоції слухача аплодисментами. Після виступу – пустота, але ми знаємо, що за відеокамерою нас слухають люди і вони радіють від того, що ми творимо музику. Зараз складний час, але всі музиканти повинні спілкуватися зі своєю публікою в будь-яких умовах. 

– Яким є Скорик у Вашій пам’яті?

Остап Дроздов: – Для мене Скорик статусний, зрілий, спокійний, вдумливий, легко печальний, але світлий композитор. Образ, що дивиться на нас з афіш, які розвішані на стінах філармонії – це Він і є. 

Андрій Яцків: – Мирослав Скорик – це ціла епоха, в якій представлено майже всі жанри. У спілкуванні завжди був простою, доступною, жартівливою людиною. 

Ladies trio: – Спокійний, усміхнений та задуманий. Його фрази в розмові завжди були тихими, але завжди влучними.

Олександр Божик: – Ми неодноразово спілкувалися з композитором в гастрольних подорожах. У моїй пам’яті – це дуже весела людина. Одного разу композитор запросив мене в гості допомогти з маленькою поломкою комп’ютера. Я усвідомлював, що якби відтягнули з часом, то всі партитури могли б зникнути. 

Юрій Григораш: – У моїй пам’яті – це єдиний Маестро, якого зустрів за своє життя, якого я бачив, тиснув руку та спілкувався! Завжди усміхнений, щирий та відкритий. 

– Як Ви познайомилися з творчістю Маестро?

Остап Дроздов: – Нема галицької родини, де би не знали «Не топчіть конвалій», «Намалюй мені ніч», «Мелодії». Ми розуміли з малку, що це наше, тому концерт має назву «Наш Скорик», бо він наш. Кожен може сказати що Він є його. В кожного є своя історія стосунків з композитором. 

Олександр Божик: – Ще маленьким виконував твір для скрипки «Народний танець». Особисто познайомився зі Скориком вже навчаючись в музичній академії. Я був в числі перших виконавців «Аргентинського танго» П’яццоли в аранжуванні Скорика.

Юрій Григораш: – У музичній школі я вперше почув «Намалюй мені ніч». Потім музика Скорика була завжди навколо мене. В училищі та консерваторії виконував більше естрадну музику композитора, аніж класичну.

– З яким твором асоціюється Скорик?

Олександр Божик: – Звичайно «Мелодія», але також Партита для струнного оркестру. 

Юрій Григораш: – «Мелодія» та «Намалюй мені ніч». Готуючись до концерту знайомився з маловідомими творами композитора і натрапив на виконання Яремчука. Пісня «Я не сумую за тобою» тепер моя улюблена.

Андрій Яцків: – «Гуцульський танець» з кінофільму «Тіні забутих предків». Цим твором Скорик зачепив в мені, мій український ген. Скорик – це дерево з міцним корінням. 

Фото – Андрій Томків

Розмовляла Людмила БУРДА

Один коментар до “«Наш Скорик»: в онлайн-концерті пам’яті композитора взяли участь 50 виконавців

  1. 46 співаків і співачок хору Львівської Національної Опери записали онлайн відому пісню Мирослава Скорика Намалюй мені ніч . Таке онлайн-виконання хіта славетного українського композитора артисти театру присвятили дню народження Мирослава Скорика: 13 липня йому б мало виповнитися 82 роки.

Залишити відповідь до Виктор Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *