Кімната. Туалетний столик. Дзеркало. Камера. Смартфон.
На підлозі лежить жінка, яка вартує дзвінка на телефон.
Пройшло шістдесят років з того часу, як у 1959 році вперше прозвучала моноопера Франсіса Пуленка на текст Жана Кокто «Людський голос». Опера, де головна героїня говорить по телефону із своїм колишнім коханим, який ось-ось одружиться.
Трагедія? Приреченість? Радше звичайна життєва ситуація. Мільйони жінок потрапляли в цю пастку. Хтось гинув, може й не фізично, проте морально, хтось робив висновки і крокував далі у пошуках втраченого щастя, хтось і досі там.
Нині ХХІ століття. Дротові телефони то вже вінтаж, модифікувалася обгортка стосунків, моральні кодекси втрачають силу. Та чи змінилися життєві ситуації, коли кохання перетворюється на гострий біль? На жаль, ні. Саме тому моноопера Ф. Пуленка і досі є такою актуальною і свіжою.
17 жовтня у Театрі на Подолі київському глядачу пощастило зануритися у інтимний світ однієї жінки середнього віку, скажімо 30+, яка спілкується із своїм Коханим по Facetime. Із монологу стає зрозумілим, що Її віртуальний співрозмовник має іншу. Наша героїня це сприймає як належне. Вона розуміє ситуацію, але жити без Нього не може. Істеричний сміх, сльози відчаю, гнів, моменти ніжності, флешбеки із спільного минулого – єдине, що змушує Її ще говорити.
Коханий під час розмови не вдома, а у ресторані. Про це красномовно свідчить розважальна музика, яка проривається у тонкий психоделічний світ жінки, і те, що інтернет постійно глючить, а тому дзвінок переривається. Кожна пауза – маленька смерть для героїні. Включення інших ліній, співчутливих друзів, незалежних експертів, випадкових людей – лише загострюють момент розмови з Ним. По завершенню розмови Вона падає. Що це? Сіла батарейка телефону чи Жінки?
Україно-голландський проект «La Voix Humaine Facetime» із концепцією та дизайном режисера Кріса Колміса (Нідерланди) запропонував поєднання сучасних технологій і вічних проблем. Актриса і співачка Катерина Левенталь (Нідерланди) вдало передала атмосферу напівбожевільного стану покинутої та зрадженої жінки. Продюсеркою проєкту та музиканткою, яка супроводжувала оперу грою на фортепіано стала Марія Прилипко (Україна).
Радісно, що опера Ф. Пуленка прозвучала в Києві у знаковий рік двох річниць: 120-річчя від дня народження Франсіса Пуленка та 130-річчя Жана Кокто.
Фото – Юрій Гулевич
Вероніка ЗІНЧЕНКО