Наприкінці сезону 2018/2019 рр. Львівська Національна Опера несподівано презентувала новий колектив. До LvivOpera Chamber Choir або ж Камерного хору Львівської опери очікувано мали б входити солісти чи хористи театру. Однак це не так: колектив, переважно із числа студентів, сформував молодий хормейстер театру, 25-літній Вадим Яценко.
Перший концерт колективу відбувся 4 червня у Дзеркальній залі театру, з незвичним як для театральної атмосфери вибором виконуваних творів – а саме української духовної музики ХVІІ − ХVІІІ ст. Незважаючи, що концерт відбувався у будній день в обідній час, охочих послухати мало знану українську музику епохи Бароко і Класицизму виявилося надзвичайно багато – слухачі швидко заповнили місця, а також проходи та майданчик вкінці залу.
Можна ствердити, що такий ажіотаж спричинила музика – партесні концерти Миколи Дилецького, Симеона Пекалицького, Германа Левицького, Степана Дехтярева залишаються рідко виконуваними в Україні. Чому? – Це питання постійно виринало у думках впродовж концерту, адже ця музика, насправді, є такою красивою, енергетичною та цікавою, що поруч з нею навіть «блякла» краса і пишнота оздоблення Дзеркальної зали Львівської опери. Чомусь партесні концерти залишаються бути «овіяними тайнами» для українських слухачів, зрештою, як і життя та творчість їх авторів – дати народження і смерті, факти біографій й, навіть, написання прізвищ цих композиторів становлять предмет дискусій серед музикознавців.
У другій частині концерту прозвучали хорові концерти вже більш відомих для широкої аудиторії композиторів – Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артемія Веделя. Незвичним було слухове сприйняття духовної музики в акустичних параметрах Дзеркальної зали. Така програма переважно виконується в храмах чи церквах, які мають звичне ехо, що подовжує звучання звуку, музичних фраз, і кожен наступний розділ твору не почнеться, доки попередній не відзвучить у склепіннях храму. У Дзеркальній залі театру такої акустики немає: звучання цих духовних композицій позбулося свого звичного відлуння, ставши чітким, виразним, артикульованим, і кожна партія, кожен хорист був «як на долоні». Сприйняття духовної музики в таких акустичних параметрах є незвичним, але не неможливим. Зрештою, головне, щоб ця музика виконувалася – якісно і професійно.
Концерт відбувся з великим успіхом. Ми поцікавилися у Вадима Яценка, чому ж була обрана саме духовна тематика для старту нового театрального колективу? За його словами, як професійний хормейстер – вихованець Національної музичної академії України він відчуває потребу і бажання виконувати не лише театральний репертуар, але й звичну для української культури хорову духовну музику. Тому, окрім роботи над операми у театрі, Вадим прагне розкривати для слухачів українську хорову музику від доби Бароко аж до сучасності. З особливим трепетом керівник колективу ставиться до творчості Євгена Станковича, твори якого мріє взяти до репертуару новоствореного колективу LvivOpera Chamber Choir. Ініціатива молодого хормейстера була підтримана керівництвом Львівської Національної Опери, а отже – концерти нового «театрального» колективу із неочікуваними програмами української хорової музики будуть і надалі проводитися.
Стефанія ОЛІЙНИК