21 серпня у Львівській філармонії з величезним успіхом відбувся концерт «Вольфі та Наннерль», учасниками якого стали діти-музиканти із України, Італії, Австрії та Швейцарії. Гості заходу надзвичайно тепло зустріли виконавців, та із захопленням спостерігали за грою Стелли Мюллер, Тяші Ґафнер, Ріккардо Челлаккі, Христини Михайличенко та Богдана Терлецького!
Щоби дізнатися більше про юних віртуозів, про їх музичні смаки та навіть вивідати маленькі секрети, команда Moderato напередодні концерту поспілкувалася із солістами «Вольфі та Наннерль».
Moderato: – Чим для тебе є музика і яке місце вона посідає у твоєму житті?
Стелла Мюллер (скрипка, Австрія): – Я думаю, що якщо музики не існуватиме, то моє життя буде, безумовно, порожнім. У моменти, коли я не займаюсь грою на інструменті, часто ловлю себе на тому, що наспівую, мугикаю чи насвистую різні мелодії.
Тяша Гафнер (арфа, Швейцарія): – Музика завжди навколо мене: коли я не займаюсь, я її слухаю… Це дає мені наснагу ставати кращою. Хоча музика не задовольняє потребу у комунікації, однак саме завдяки їй я відчуваю, що живу. Живу на її хвилях. Саме це дозволило мені усвідомити, що музика – мій супутник назавжди!
Ріккардо Челлаккі (флейта, Італія): – Я народився у родині музикантів, тому мав можливість слухати музику чи не щодня. Незабаром це стало частиною мого життя: я зростав разом із навчанням гри на флейті. Спочатку це була лише гра, а згодом вона переросла у пристрасть та стала моєю професією.
Богдан Терлецький (фортепіано, Україна): – Музика є найбільшим та найважливішим захопленням у моєму житті. Це як вершина, на котру потрібно підійматися усе своє життя!
Христина Михайличенко (фортепіано, Україна): – Для мене музика – головний сенс мого життя, я не уявляю свого життя без неї! Я вважаю, що кожна людина ще змалечку має цілком присвятити себе якійсь справі! Також у мене є мрія поїхати в Норвегію, оскільки цього року я грала Концерт для фортепіано з оркестром Е.Гріга, і мені професор розповідав про пейзажі Норвегії, щоб я їх могла краще уявляти, адже тоді значно легше розуміти музику. З тих пір в мене і з’явилася мрія побувати у цій країні!
Moderato: – Якій музиці надаєш перевагу? Що слухаєш у вільний час?
Стелла Мюллер: – Я із задоволенням слухаю майже усі музичні стилі та жанри, але безперечно моїми фаворитами є класична музика та деякі акустичні версії поп-пісень.
Тяша Гафнер: – Мені дуже подобається слухати класичну музику, щось на кшталт Квінтетів В.А.Моцарта чи Партит Й.С.Баха. Особливо люблю композиції для оркестру, зокрема Симфонії Л. ван Бетовена. Наявність чималої кількості тембрів дає інший вимір музиці, що не може зрівнятися із твором для одного інструменту. Також мені подобається джазова музика, така як Гіромі Уехара чи Ібрагім Маалуф, та рок-гурти Red Hot Chili Peppers, Guns’n’Roses, Pink Floyd і т.ін.
Ріккардо Челлаккі: – Мені подобається слухати різноманітну музику, але, звичайно, я надаю перевагу класичному напрямку: я вважаю його більш цікавим та приємним.
Богдан Терлецький: – Слухаю тільки класичну музику – зокрема музику епохи романтизму та бароко. У вільний час люблю слухати Й.С.Баха, Ф.Шопена, С.Рахманінова, Л. ван Бетховена, В.А.Моцарта.
Moderato: – Щоби досягнути високого рівня у виконанні на будь-якому музичному інструменті, необхідно приділяти багато часу заняттям. Чи бувають в тебе такі моменти, що зовсім не хочеться займатися? Якщо так, то як ти себе змушуєш до занять, чи можливо просто потрібно, щоб щось тебе надихнуло?
Стелла Мюллер: – Коли мені доводиться багато працювати у школі, я з нетерпінням чекаю моменту, коли зможу пограти на моїй скрипці, адже це неабияк розслабляє. Іноді, щоб отримати натхнення для занять на скрипці, мені також подобається слухати твори улюблених композиторів.
Тяша Гафнер: – Звісно що бувають моменти, коли не хочеться грати. Тоді я іду на концерти, і слухаю інших музикантів, та відчуваю, що вони хочуть передати музикою. Слухання інших талановитих музикантів завжди є для мене неабияким уроком, який мотивує мене працювати все більше.
Ріккардо Челлаккі: – Коли я був молодшим, то такі моменти звісно траплялись. Протягом багатьох років я намагався вдосконалити свою гру на інструменті, і я думаю, що це найголовніше!
Богдан Терлецький: – Музикою хочеться займатися завжди! Тільки деколи більше, деколи менше. Звичайно надихає прослуховування концертів великих піаністів, таких як С. Ріхтер, К. Цімерман, М. Полліні, В. Кліберн.
Христина Михайличенко: – Заняття вдома у мене бувають дуже різними! Мама завжди говорить мені, що потрібно концентрувати свою увагу, старатися більше встигнути за меншу кількість часу, але, чесно кажучи, мені іноді це вдається, іноді ні. Також надзвичайно важливо подружитись та полюбити інструмент, не важливо, твій він чи ні, тому що, якщо ти не пристосувався до нього, звинувачуєш у всьому лише його: чому він не звучить, чому так гучно, чому так тихо, і так далі. Але в цьому лише твоя вина, тому що інструмент не хоче відповідати, бо потрібно з ним ближче познайомитись: він тобі просто не довіряє. Коли це знайомство відбувається, то одразу стає легше грати!
Moderato: – Який твій улюблений композитор?
Стелла Мюллер: – Одним із моїх улюблених композиторів є В.А.Моцарт, музика якого надихнула мене почати грати на скрипці у 4 роки. Разом із моїм інструментом я відкрила для себе також музику таких чудових композиторів як В.А.Моцарт, Й.С.Бах, Г.Венявський, Й.Брамс та ще багатьох інших.
Тяша Гафнер: – Чесно кажучи, я люблю Баха. Це така інтелігентна і прекрасна музика. Я завжди відкриваю щось нове, коли граю його композиції.
Ріккардо Челлаккі: – У мене немає улюбленого композитора, тому що мені подобається виконувати все. Але найбільше мені подобається музика з романтичного періоду (Й.Брамс, Ф.Шуберт та інші).
Богдан Терлецький: – Люблю усіх композиторів, музику яких граю на даний момент! Але, звичайно, є улюблені: Й.С.Бах, Л. ван Бетховен, В.А.Моцарт, Ф.Шопен, Е.Гріг, Ф.Ліст та С.Рахманінов.
Христина Михайличенко: – Я дуже б хотіла зустрітися із Ф.Лістом та Ф.Шопеном, та ще, можливо, із Л. ван Бетховеном. Мені було б цікаво поспілкуватися з ними, яким чином вони досягали таких гармоній, тональних співставлень, адже вони робили це не просто так, у них, мабуть, були якісь думки пов’язані з цим! В період, коли жив Ф.Ліст, найбільш популярними віртуозами були Ф.Ліст та Н.Паганіні. Творчість Н.Паганіні дуже подобалася Ф.Лісту,тому він твердо вирішив віднайти ноти знаменитих каприсів. Того ж дня, коли він їх отримав, композитор зробив транскрипцію для фортепіано. Я вважаю, що це один із його геніальних вчинків, тому що здійснити транскрипцію із скрипки на фортепіано дуже складно!
Модерато: – Чи є якась цікава історія з твого музичного життя, яка тобі найбільше запам’яталася?
Стелла Мюллер: – Я пам’ятаю одну із моїх поїздок до Італії, коли мені було 11 років. Мені довелось грати з італійським піаністом. Однак він зовсім не говорив англійською, тому ми не змогли поговорити на репетиціях. Але коли ми почали грати разом, то все було зрозуміло, і тоді я усвідомила, що музика є єдиною мовою, яку розуміють усі!
Тяша Гафнер: – Я маю можливість багато подорожувати із моєю арфою у всьому світі. Тому дуже складно обрати історію. Однією із найбільш яскравих є тритижневий тур, який складався із восьми Концертів для флейти і арфи В.А.Моцарта з камерним оркестром Баварської філармонії. Концерти відбувались у Німеччині, Австрії та Швейцарії. Це був чудовий та незабутній досвід роботи із прекрасними музикантами!
Богдан Терлецький: – Коли ми з батьком приїхали на виступ за кордоном, там був гарний зал, багато людей. Однак трапилось так, що перед виступом хтось замінив рояль – клавіші западали, кришка падала. Тато відремонтував її як міг, і дивним чином, під час концерту, всі клавіші почали звучати! Я тоді мав виконувати чотири твори, а грав на біс ще три. Отака була історія!!!
Фото – з концерту «Вольфі та Наннерль» надані організаторами фестивалю LvivMozArt
Розмовляла Наталія МЕНДЮК