Сентиментальний вальс

Гарно танцювати – привілей минулого, яке забрало зі собою нестримний вихор балів, шурхіт суконь і палахкотіння свічок серед великих залів палаців… А також славу “короля танців” – вальсу.

У ХХ столітті слава вальсів вже минула… Цей жанр ще животіє в інструментальній музиці, сентиментально нагадуючи про благородні часи. Так, трохи з іронією, а трохи з ностальгією, називає свій цикл вальсів-п’єс Моріс Равель – “Благородні та сентиментальні вальси”.

М. Равель вмів і любив бавитися “у звучання”: його фортепіано звучить колористично і повнозвучно, неначе справжній оркестр. Але більшість його фортепіанних творів мають і оркестрову редакцію. І в цьому найбільша “магія” оркестрового письма композитора – розписаний для великого складу інструментів твір набуває абсолютної новизни, в жодному випадку “не пригадуючи” фортепіанної фактури.

“Благородні та сентиментальні вальси” Моріса Равеля для симфонічного оркестру:

 

Версія для фортепіано у виконанні Луї Лорті:

Стефанія Олійник

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *