Визначний піаніст ХХ ст.: Олександр Слободяник

Олександр Слободяник (1941-2008) – український піаніст, який отримав всесвітнє визнання. Особливо тріумфальними були його гастролі в США, де слава піаніста навіть затьмарювала популярність С. Ріхтера.

Народився у Києві, після війни з сім’єю переїхав до Львова. Малий вундеркінд-піаніст вже у 6 років виступав на радіо. Продовжує навчання в Москві у Генріха Нейгауза. Слободянику притаманні риси, які часто характеризують радянську (російську) піаністичну школу – блискуча віртуозність, концертність, експресія, сила та міць могутнього звучання. І разом з тим – поетичність (обережно! банальна фраза:) “слов’янського духу”, яка дозволила піаністу глибоко і по-новому відчитувати відомі твори, не хизуючись лише зовнішньою віртуозністю.

Шопен – мав особливе значення для піаніста, адже його кар’єра вибухнула після участі в конкурсі Шопена (1960). З його збережених записів – цикл з 24 етюдів (ор. 10, 25), записаних опусами підряд наживо.

У виконанні Слободяника етюди №11 і 12, з ор.25 Ф.Шопена (запис 1972 року):

Віртуозним, просто феєричним є його виконання “3 моментів з “Петрушки”” І. Стравінського (запис 1980 року):

Відомі композитори присвячували Слободянику свої твори. Один з них – “5 афоризмів для фортепіано” Альфреда Шнітке (виконавець невідомий):

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *