Про неймовірну кар’єру Павла Гуньки – британського співака українського походження на світовій оперній сцені, любов до української мистецької пісні та величезну, титанічну роботу щодо її популяризації у світі розповідає Лілія Назар-Шевчук – музиколог, кандидат мистецтвознавства, Ph.D., доцент кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка.
Початок статті: Невдовзі на рідних теренах! Павло Гунька: вершини оперного компендіуму та відданість Україні
НАВЧИТИСЯ ЛЮБИТИ РІДНУ МУЗИКУ
Отож, метою створення літніх шкіл і стало поєднання майстер-класу з українською мистецькою піснею. Кілька разів вони вже проводилися в Канаді (2017, 2018), де збирали численних слухачів, а обрані до школення молоді співаки мали змогу доволі тривалий час пописуватися у цих мобільних академіях. В Україні ж Павло Гунька давав майстер-класи у різних містах – у Львові, Івано-Франківську, Києві, і от врешті, вирішив провести Академію «Української Мистецької Пісні (Канада)» у Львові в Дзеркальній залі Львівської опери.
Але надамо слово засновникові і авторові «Проекту Українська Мистецька Пісня, Канада (Ukrainian Art Song Project, Canada)» Павлові Гуньці: «Наш проект досяг ще однієї вершини. З 24-го по 30-те червня 2019 року відбудеться перший літній Інститут у Львівській Опері під назвою: “Українська Мистецька Пісня – Опера в Мініатюрі”.
Тут дозволю собі зауважити, що для Павла Гуньки кожна мистецька пісня, яку він виконує є дійсно неначе оперою, і справа не лише в пребагатій оперній практиці співака, але й в тому, що його надзвичайний, вроджений дар актора дозволяє проінтерпретувати кожну виконувану композицію як самоцінне сценічне (з усіма атрибутами режисерсько-акторського вияву) явище. І це ніколи не є зовнішнім афішуванням чи переграванням. Артист може бути активним, а часом і дуже скупим та стриманим у рухах, хоч якимось невловимим флюїдами настільки навіть візуально відчуває сцену, поєднуючи це з прерозкішною грою голосом, відчитуючи через поетичне слово глибинні, кардинальні ідеї твору від найвищих філософських вершин до комічно-підставових моделей чи простих невибагливих, хоч завжди щирих у своєму художньому вислові (Головне фото — інтерпретуючи «Павука» С.Туркевич).
“З ініціативи Львівської національної опери, а особисто Генерального директора та художнього керівника Василя Вовкуна, я запрошений вести тижневий курс, на якому, разом з молодими співаками з усієї Галичини, концертмейстерами опери та заступником керівника Ukrainian Art Song Project в Україні, Романом Дзундзою, ми досліджуватимемо суть мистецької пісні, у пошуках ШЕСТИ ЕЛЕМЕНТІВ, необхідних для переконливої інтерпретації. З цих шести елементів — ГОЛОС, НОТИ І ТЕКСТ незмінно присутні у виконанні, значно рідше з’являються СЕРЦЕ, ТІЛО І ДУША. Останні три елементи мають вирішальне значення для кожного твору, без них пісня залишається приємною мелодією, яка співається гарним голосом. Впродовж тижня, ми докладемо зусиль, щоб відкрити можливості власне такого типу виконання камерної вокальної музики і, на заключному концерті, зарепрезентуємо нову програму з метою захопити слухача, залучаючи його в світ кожної драми” – пише П.Гунька у своєму листі-запрошенні на проект, де планує продемонструвати підбірку українських мистецьких пісень, яка містить 23 вибрані твори шести українських композиторів: К. Стеценка, М. Лисенка, Я. Степового, Д. Січинського, С. Туркевич-Лукіянович і С. Людкевича. Всі ці твори будуть апробованими в сенсі інтерпретації та виконані в межах літнього інституту у червні 2019-го року у Львові, а членами Першого Інституту Ukrainian Art Song Project у Львові стали – Іра Ключковська, Галя Піх, Наталія Юречко, Соломія Городецька (сопрано), Ірина Семенюк (меццо-сопрано), Юра Григораш, Володимир Шагай, Вадим Дарчук (баритони), а також концертмейстери Мар’яна Самотос та Наталія Пелех.
При цьому, П.Гунька подає надзвичайно цікаву інформацію: “Ukrainian Art Song Project поступово поширюється цілим світом. Українська класична пісня уже виконується в багатьох найбільш помітних концертних залах і вивчається в музичних консерваторіях на різних континентах. На сьогоднішній день – 411 ЗАПИСІВ НАШИХ МИСТЕЦЬКИХ ПІСЕНЬ ПРЕДСТАВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ РАЗОМ З УСІМА ПАРТИТУРАМИ. Після відвідування нашого сайту www.ukrainianartsong.ca (партитури можна завантажити безкоштовно з цієї веб-сторінки, а також мистецькі пісні доступні на іTunes) кожен співак у світі зможе перенести будь-яку з пісень у свій голосовий діапазон. Таким чином, кожна українська мистецька пісня може виконуватися усіма голосами. Для співаків іноземців, що не володіють українською мовою, наш сайт містить буквальний переклад тексту англійською мовою. Це дозволяє кожному співакові та піаністові вибрати те слово, яке для нього є найважливішим, те, яке підкреслить його унікальну інтерпретацію. Щоб допомогти з вимовою, ми включаємо таблицю, в якій знаходяться еквівалентні звуки написані латинськими літерами. Отож, українські мистецькі пісні можуть тепер виконуватися усіма іноземними співаками. Раптом, пісні, які були доступні декільком сотням українських співаків, тепер доступні мільйонам. Таким чином, наша українська класична культура поширюється по всіх куточках світу”.
На закінчення свого листа художній керівник і засновник Ukrainian Art Song Project, Canada (UASP) – Проект Українська Мистецька Пісня, Канада спільно з фірмою звукозапису Musica Leopolis Павло Гунька, у якого зародилась мрія освоїти класичні шедеври української мистецької пісні та сприяти їхньому поширенню, і ця мрія активно ним реалізується, ставить кілька риторичних питань: “Чи можна собі уявити світ без шедеврів живопису, опери, літератури, кіно, що збагачують наше життя?! Якщо б Ви могли відкрити світові такий скарб маловідомих шедеврів, чи Ви б це не зробили? Навіщо записувати та виконувати мистецькі пісні? – Мистецька пісня є найбільш інтимною формою вираження в музиці, якою володіє цивілізована культурна нація. Вона допомагає визначити ідентичність і культуру народу. Україна володіє понад тисячою мистецьких пісень десятків композиторів. До 2030 року Ukrainian Art Song Project записуватиме всі ці мистецькі пісні та розповсюджуватиме їх по цілому світі”.
Додамо, що цей значний проект є довготерміновим і неприбутковим музичним заходом, що був розроблений при співдії Товариства Української Опери Канади. Товариство є зареєстрованою благодійною установою, метою якої є сприяння в популяризації української класичної музики. Ukrainian Art Song Project має підтримку міжнародного колективу мистців та сповнених ентузіазму любителів музики. Проте, “метою приїзду – зазначає співак – звісно є сольний концерт і проведення Літнього Інституту. Але, цілі наші ще важніші і ширші: 1. Хочу запропонувати ідею, щоби ми приїхали у Львів на довший час – працювати з молоддю хоча б 4 місяці на рік. Вже прийшов час, коли я відчуваю обов’язок помогти молодим людям. Але звичайний майстер-клас не вистарчає. Щоби “опанувати сцену” молодь потребує довших, інтенсивніших студій. Бажаю передати все, що я навчився Українській Молоді. 2. Закінчити записи і формування бібліотеки Ukrainian Art Song Project в Україні. В Канаді зроблено вже дуже багато. Але варто заснувати подібний Інститут в Україні, щоби долучити якнайбільше українських молодих співаків до такої співпраці. Ми знаємо як! Тільки треба більше сили. Вже настав той час, коли культурні діячі України поєдналися з діячами Канади, щоби довести цей проект до кінця. Якщо ми візьмемося за це разом, то за 7 років, думаю, можна буде зреалізувати задумане”.
Тому Павло Гунька, намагаючись залучити до цього проекту щонайширше коло всіх, хто вболіває за розвиток і відновлення скарбів української культури, закликає прогресивні сили: “УЯВІТЬ СЕБЕ ЧАСТИНОЮ ПРОЕКТУ!”, БО ЙОГО РЕЗУЛЬТАТОМ СТАНЕ НЕПОВТОРНИЙ ДАРУНОК МУЗИЧНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ЦІЛОМУ СВІТОВІ.
ЗАПРОШЕННЯ: І НА КОНЦЕРТ, І ДО СПІВДІЇ
Не всі відвідини Павлом Гунькою України ущасливлюють українських слухачів його виступами. Перший з них – потрясаючий концерт – відбувся у Львівській філармонії, де була виконана низка мистецьких пісень М.Лисенка, В.Барвінського, С.Людкевича, С.Туркевич-Лукіянович у першому відділі, у другому ж – цикл Сонетів на слова В.Шекспіра українського композитора Олександра Яковчука, в якому співак вбачав своєрідний філософський підтекст – тексти англійця Шекспіра англієць Павло Гунька зінтерпретує крізь музику українця Яковчука українцем Павлом Гунькою. Додамо, що свій вокальний цикл «12 сонетів Вільяма Шекспіра» О. Яковчук написав на тексти перекладів Остапа Тарнавського, які уможливлюють не міняючи практично нічого у вокальній партії солоспівів, виконувати їх і українською, адекватно і англійською мовою в оригіналі, що є у наш час абсолютно унікальним явищем. Отакий ментально-психологічний ракурс найільше цікавив виконавця, і з тієї точки зору програма видавалася більш ніж інтригуючою. Адже в тотальній глобалістиці сучасного звукового простору дедалі більше і частіше в аспекті міжкультурних комунікацій зринає потреба власне ментальних виконань. Вона стосується не лише автентичних реконструкцій певних епох (наприклад такої популярної як відродження барокової традиції), але і національного автентизму (не в сенсі традиційної культури – фольклору), який досягається прочитанням взірців і академічного мистецтва тими виконавцями, які є тієї чи іншої національної школи, яку репрезентує митець. Та попри цей цикл на слова великого англійця, П.Гунька представив у першому відділі мистецькі пісні різних українських авторів на слова Тараса Шевченка, якого вважає рівновеликим генієм щодо Шекспіра. Ось такий українсько-англійський тандем виєднав цей унікальний концерт, в якому солював митець, чий голос прикрашав безліч найіменитіших оперних та концертних сцен світу – і все це багатство творчого потенціалу співака промінювало вражаючим сяйвом високої музичної та національної харизми.
Не випадково, після трумфів Соломії Крушельницької критики просили заспівати її пісень того народу, з якого вийшов такий дорогоцінний клейнод (а pro pour, у її репертуарі було понад 50 авторських мистецьких пісень а також більше сотні народних, а декотрі зі своїх шедеврів М.Лисенко написав спеціально для нашої прімадонни). Зрештою, славні митці, чиї голоси увійшли в золотий фонд вокального мистецтва ніколи не минали жанру камерної музики, демонструючи перед світом шедеври українських композиторів – у цьому ряді і С.Крушельницька, і М.Менцинський, і І.Козловський – список можна продовжувати безкінечно. Однак, специфікою П.Гуньки є створення драматургічно зрежисерованих тематичних програм, в яких митець лучить камерно-вокальні жанрі з оперними принципами.
“Після 30-ти років на світовій оперній сцені, я дуже пишаюся тим, що ще раз отримав надзвичайно цінне для мене запрошення від Львівської Національної Філармонії, а особливо від Генерального директора Володимира Сивохіпа, представити новий концерт українських мистецьких пісень. Українська класична музика є знаною у світі вже протягом тривалого часу, але ще мало хто достатньо близько знайомий зі скарбами більш ніж 1000-і українських мистецьких пісень. У цьому жанрі прекрасна поезія була покладена нашими найвидатнішими композиторами на музику і таким чином представила Україну в світі в якості культурної та перспективної нації” – пише П.Гунька, пропонуючи чергову концертну програму, яка має тематичну назву «Муза». “Поет, утративши натхнення, прагне ще раз його віднайти, але, невідомо йому, який це тяжкий шлях. Він вирішує пережити так багато життєвих моментів, як взагалі це можливо, часом найприємніших, часом найстрашніших. Чи вдасться йому ще раз знайти свою «музу»?! Це питання до кожного з нас, адже так часто втрачаємо, а чи віднаходимо?. Програма об’єднує думки різних українських поетів: Євгена Гребінки, Богдана Лепкого, Максима Рильського, Нарциза Лукіяновича, Спиридона Черкасенка, Миколи Вороного, Степана Масляка, Степана Руданського та особливо Олександра Олеся, разом з українськими композиторами, як от Миколою Лисенком, Василем Барвінським, Яковом Степовим, Стефанією Туркевич та Мирославом Волинським. Його цикл «Моя Пісня» займатиме другу частину програм” – продовжує співак.
У цьому концерті з П.Гунькою виступить піаніст Родерік Барранд, який після успішних піаністичних студій в Манчестері у тому ж Королівському північному музичному коледжі (клас Д. Ллойда і Дж. Вільсона), продовжує навчання у Відні під керівництвом проф. Р. Шолума, а пристрасть до репертуару камерних Lieder робить його одним з кращих концертмейстерів у вокальній сфері. Так, у 1996 р. він був запрошений як офіційний концертмейстер конкурсу стипендій Кетлін Феррієр, працюючи і гастролюючи з різними співаками у Великобританії, Франції та Бельгії, володіючи величезною гамою вокального та оперного репертуару, виступаючи при тім і як соліст. Влітку 2012 р. він дав концерт з нагоди 200-річчя від дня народження Миколи Лисенка з П. Гунькою у RNCM (Royal Northern College of Music) та Passau на “Європейських музичних тижнях” – фестивалі, де цикл Миколи Лисенка «Любов Поета» звучала разом з “Dichterliebe” Роберта Шумана. Усі поезії вибрані з тої самої книжки “Lyrisches Intermezzo” Гайнриха Гайне.
Отож, з нетерпінням чекаємо нової концертної програми від Павла Гуньки, яку видатний оперний співак світової слави представить у неділю, 23 червня о 18.00 у залі ім.С.Людкевича Львівської Національної Філармонії. І він обіцяє провести слухача шедеврами мистецьких пісень українських композиторів, представляючи 27 оперних сцен в мініатюрі, де кожна пісня – окрема драматична сцена. А також радимо відвідати всіх зацікавлених і охочих відкриті майстер-класи, репетиції і концерт Літнього Інституту під гаслом “МИСТЕЦЬКА ПІСНЯ — ОПЕРА В МІНІАТЮРІ», який проходитиме в Україні з 24 по 30 червня у Дзеркальній залі Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, де Павло Гунька “постарається показати як зінтерпретувати мистецьку пісню, як знайти її серце, тіло і душу та представити на сцені, поділиться тими унікальними фаховими таємницями, які зберігають його у великому оперному світі ось уже понад 30 років».
Фото надані автором
Лілія НАЗАР-ШЕВЧУК
Один коментар до “Невдовзі на рідних теренах! Павло Гунька: навчитися любити рідну музику та запрошення – і на концерт, і до співдії (Продовження)”