Офлайн та онлайн дебют колективу Lemberger solisten на міжнародному фестивалі музики Бетховена

15 серпня у Lem Station відбувся концерт-презентація новоствореного ансамблю Lemberger solisten. В рамках Міжнародного фестивалю «BEE250VEN» львівський колектив виконав твори Людвіга ван Бетховена. Цей виступ можна буде переглянути на онлайн платформі фестивалю, серед десятків інших концертів музики Бетховена музикантів зі всього світу.

Lemberger solisten  

«Lemberger solisten» – це колектив, в складі якого – яскраві молоді віртуози Львова. «Я хочу щоб він представляв українське виконавство, саме львівську музичну школу на міжнародній класичній арені, щоб він був візитівкою мого міста», – поділилася менеджерка оркестру Оля Лозинська.

Концертмейстер Марія Ткачик розповіла, що виконавцям знадобилося близько двох тижнів для втілення програми концерту.

«Кожен з інструменталістів вивчав твори самостійно, а повноцінних репетицій у Трамвайному Депо було чотири. У нас немає на меті виконувати, виключно, класичну музику чи сучасну. Ми готові виконувати всю якісну музику!».

Марія Ткачик, концертмейстер колективу

Про дебют офлайн і онлайн

Фестиваль «BEE250VEN» – найбільший цьогорічний бетховенський фестиваль, на якому заплановано 41 концерт впродовж серпня 2020 року. Оля Лозинська розповіла, що ідея офлайн-концерту виникла у організаторів міжнародного проекту. Найважливішим завданням було записати концерт, який транслюватиметься 28 серпня на онлайн-платформі фестивалю – Classic@Home.

Оля Лозинська, менеджерка проєкту

Карантинні умови диктують нові правила стосовно кількості глядачів та їх розташуванні у приміщенні. «Нам було важливо правильно поділити квадратуру, площу трамвайного депо так, щоб це відповідало карантинним нормам. Для того щоб не ризикувати і не створювати хаосу, запросили меншу кількість слухачів. Ми розуміли, що цей захід буде до сотні людей, включно з музикантами», – зазначила Оля Лозинська.

На запитання чому концерт відбувся саме у Трамвайному Депо, а не у філармонії, Оля Лозинська відповіла, що їй імпонує те, наскільки мистецтво пробирається в різні прошарки. «…Воно звучить не просто в галереях чи концертних залах, а виходить за їх межі. Формати концертного майданчику у закинутому приміщенні, складі чи депо оживлюють місто і дають зовсім інший візуальний ефект».

Про враження від концерту

Доктор мистецтвознавства, музикознавиця Любов Кияновська розповіла, що йшла на концерт з певним скепсисом, але направду отримала море задоволення.

«Перші два твори у концерті були мені не відомі. В них проявляється зовсім інший, ранній Бетховен, одразу випливають стилістичні паралелі з творчістю Й. Гайдна, В. А. Моцарта 70-х років. Окрім того, музиканти заграли дуже добре! Чиста інтонація, вдумливе виконання, музикальне та ансамблеве звучання, браво! Переклад 8 симфонії на октет з литаврами був просто бомба! Мар’яна Рудакевич уловила все: поліфонічну фактуру, ведення тем, контрапункт. Це дуже якісна робота і дуже якісне враження!»

Про Людвіга ван Бетховена

У 2020 році мистецький світ відзначає не лише 250-ліття з дня народження Л. ван Бетховена, але й 335-ліття Й.С. Баха, Г.Ф. Генделя та Д. Скарлатті, 275-ліття М. Березовського, 210-ліття Ф. Шопена та Р. Шумана. На запитання чому концерт відбувся в рамках постаті Бетховена, Оля Лозинська відповіла, що до чверть тисячоліття композитора готувалися різні колективи та фестивалі роками. Вона поділилася думкою про спадщину композитора: «Л. ван Бетховен – один зі стовпів класичної музики, який залишив дуже багато поля для роздумів. Найцікавіше для мене це те, як поступово втрачаючи слух він працював з музичним матеріалом. Це натураліст, який дуже добре відчував зв’язок з природою. Він знаходився в певній аскезі продовж майже усього життя, бо митець який втрачає слух все більше заглиблюється в себе і відчуває зв’язок зі світом зовсім по-іншому. Саме тому для мене завжди під знаком питань і дуже великих роздумів є його останні опуси. Їх досі важко зрозуміти, бо це набагато глибше, аніж пояснення в посібниках. Метафізика його творчості не всім зрозуміла одразу, до неї потрібно дорости і осягати впродовж всього життя. З віком постать Бетховена переосмислюється і сприймається зовсім не так, як у музичній школі. Завдяки творчості композитора я відкрила нові контексти у мистецтві».

Розмовляла Людмила БУРДА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *