Ця гра-експеримент надзвичайно популярна, коли ваша оселя з певних причин поринає в темряву. І одразу постає проблема: чим зайняти свою дитину? Адже недоступні такі розваги як телевізор, комп’ютер. Навіть не можна дати дитині помалювати чи скласти конструктор. Ось тут у пригоді й стане веселий дослід зі свічкою та звуком, що розважить і вас, і дитину, і допоможе скоротати час в очікуванні повернення «елетрозалежних» розваг.
Крок 1: Для експерименту вам знадобляться пластмасова пляшка, поліетиленовий кульок чи харчова плівка, канцелярська гумка, ножиці і звичайно свічка (найчастіше джерело світла в позбавленій електрики оселі).
Крок 2: Виріжте ножицями (канцелярським чи гострим кухонним ножем) дно пляшки і натягніть на нього харчову плівку або поліетиленовий кульок. Закріпіть конструкцію канцелярською резинкою і спробуйте чи достатньо натягнута «мембрана-дно».
А тепер кульмінація всього дійства: піднесіть горловину пляшки до свічки і стукніть об мембрану. Якщо відстань була достатньо близькою і удар доволі сильним – свічка обов’язково погасне. Ось так:
Якщо дитина достатньо доросла, ви можете пояснити їй природу цього процесу. Нехай вона прикладе вухо до горловини пляшки і пальцем ударить в мембрану. Запитайте її , що вона відчула і почула. Скоріш за все, відповідь крутитиметься навколо пояснень «легкий подих», «глухий удар», «немовби хтось пальцем доторкнувся до вуха». Ось цей невловимий елемент і є звуковою хвилею, породжений ударним звуком.
А як видумаєте, що погасить свічку швидше – звукова хвиля чи стовп повітря (який виникає, коли ви дмухаєте на свічку)? Спробуйте позмагатися у цьому зі своєю дитиною і дізнаєтеся відповідь 🙂