Єгор Грушин та Роксолана Грушина: “Together”

Понад 300 концертів, 4 альбоми, збірка фортепіанних творів, видана відомим швейцарським лейблом, а також 6 саундтреків до вітчизняних фільмів – кар’єра молодого піаніста та композитора Єгора Грушина є чудовим зразком безмежної любові до музики, надзвичайної праці над собою та неабиякої наполегливості. Цієї осені, разом дружиною Роксоланою, Єгор презентував концертну програму “Together”, яку їх шанувальники мали та ще матимуть змогу почути у дев’яти українських містах!

Проект “Together” створений спеціально для фортепіано і віолончелі на основі авторських композицій Єгора, які постають у нових та зовсім свіжих аранжуваннях. Географія туру є надзвичайно широкою: у жовтні вже відбулись концерти у Дніпрі, Одесі, Харкові, Черкасах та Білій Церкві. Друга частина туру припадає на листопад, та розпочнеться єдиним концертом у Львові (15.11). Далі слухачі матимуть змогу насолодитися неокласикою у Києві (16.11), Вінниці (17.11) та Тернополі (19.11)!

Читайте також: Єгор Грушин: чаруюча неокласика

Напередодні концерту у Львові ми поспілкувалися із Єгором та Роксоланою Грушиними про те, як до них приходить натхнення, чому проект “Together” отримав саме таку назву, та як їм вдається поєднувати свій шалений робочий графік із відпочинком!

Модерато: – Єгоре, Ви починали з каверів, дещо згодом одна за одною з’являлися Ваші власні композиції. Впродовж цього тривалого шляху можна було спостерігати процес поступового ускладнення як і в плані тематизму, так і в інструментальному складі (додавання струнного квартету, оркестру, тощо), а також й в професійному плані. Яка Ваша думка з цього приводу: чи це був цілеспрямований шлях, чи, можливо, на це вплинули якісь інші фактори?

Єгор: – Це природній процес, адже є велика різниця між тим, коли тобі 17 років, а коли вже майже 25. Впродовж цих років багато чого змінилося. Крім того, якщо людина розвивається і розумово, і в професійному плані, то це не може не вплинути на її діяльність. В моєму випадку – це моя творчість.

Модерато: – У багатьох інтерв’ю Ви говорили про те, що в класичної та у популярної музики (у Вашому випадку – неокласики) зовсім різні шляхи. Як вважаєте,  на сучасному етапі розвитку музичного мистецтва можливо знайти якісь точки перетину у цих сферах?

Єгор: – Я думаю, що наша музика і є своєрідного точкою їх перетину, адже ми поєднуємо гармонію, мелодику, спосіб викладу популярної музики, та втілюємо усе це з допомогою тих же інструментів, що застосовуються в класичній музиці.

Ми живемо у ХХІ столітті, тому не варто говорити про те, що класична музика буде більш відомою, аніж поп-, рок-музика чи неокласика, яка у світі є надзвичайно популярною. Свідченням цього можу слугувати італійський композитор та піаніст Людовіко Ейнауді, який увійшов у топ-15 артистів за 2016 рік з продажу на iTunes серед усіх жанрів!

Роксолана: – Сам термін «неокласика» доволі неоднозначний. Що ж стосується Л.Ейнауді, то він характеризує свою музику як «modern classic». Якщо ж застосовувати цю назву українською («сучасна класика»), то одразу ж виникають асоціації із атональними композиціями, сучасною класичною музикою, чимсь надзвичайно складним. Тому ми вирішили притримуватись терміну «неокласика».

Модерато: – Єгоре, що необхідно Вам для створення нових композицій? Здебільшого в подібних моментах мова йде про натхнення, для якого потрібні певні умови або ж певний настрій. Як це у Вашому випадку?

Єгор: – В мене це пов’язано із бажанням сісти за інструмент. Коли з’являється бажання просто сісти i пограти. Можливо це і є натхнення? Спочатку сідаєш, граєш, імпровізуєш… Потім з’являється мелодія або мотив, на яких поступово вибудовується твір.

Наша музика є проста, і, на мою думку, це добре. Цієї простоти бракує багатьом сучасним музикантам, зокрема академічним теж. Ми стикалися із різними ситуаціями, коли музиканти, за плечима яких чимало років навчання, не могли добре зіграти ту чи іншу партію: вони чомусь були надзвичайно скованими та усе ускладнювали.

Модерато: – Роксолано, наскільки відомо, у Вас є професійна музична освіта. Наскільки складно було перейти на іншу манеру виконання, адже, як зрозуміло із слів Єгора, у багатьох академічних музикантів виникало чимало проблем iз процесом «перебудування» з класичної музики на неокласику. Як це було у Вашому випадку?

Роксолана: – Важко було перейти у плані імпровізації. Єгор дає мені певну свободу у формуванні та створенні моїх партій. Як правило, музиканти звикли до того, що їм дають готові партії, за якими потрібно чемно грати. У багатьох випадках це навіть переходить у звичку. А от щоб створити щось своє, або заграти по-своєму – це для мене стало своєрідним викликом. Раніше ми із Єгором та Андрієм Бочком разом грали у проекті «Іllusions», який об’єднував віолончель, гітару, фортепіано та вокал. Саме до цього періоду належать мої перші спроби у цьому напрямі. Просто взяти, і почати імпровізувати, писати щось своє, якщо навіть і в межах куплетної форми, – це було надзвичайно цікаво! З часом я звикла, з’явилася навіть певна свобода. А от початок – це справжній перелом!

Модерато: – Репертуар проекту «Together» склали аранжування вже раніше створених композицій. Чи додалися до нього якісь нові Ваші твори?

Єгор: – У цьому проекті додалося також кілька нових композицій. Стосовно процесу написання, то кожен з нас займався написанням своєї партії, які згодом ми поєднали. Багато матеріалу ми використали із того, що все виконувалось раніше: у супроводі квартету чи оркестру.

Роксолана: – Як правило, я обирала різні цікаві моменти із композицій (із партій скрипки чи альта), та намагалась їх поєднати у своїй партії.

Єгор: – Іноді навіть дописувався зовсім новий матеріал. Цей процес тривав до тих пір, допоки фінальний результат не сподобався нам обом.

Модерато: У альбомі «Dominicano» (2014) є композиція під назвою «Together I». Чи якось пов’язана вона із цим проектом?

Єгор: – Так, ця композиція має дві частини: перша, яка входить у альбом, і друга, яка не була записана, але входить у програму концертів туру. Оскільки інструментальний склад цього твору – фортепіано і віолончель, що співзвучно нашій концертній програмі, яку ми представляємо, тому назва  «Together» й лягла в основу проекту.

Роксолана: – Люди дуже люблять цю композицію, вони завжди позитивно на неї реагують. Крім того, вона завжди й нам подобалася, адже «Together» означає «Разом»: ми із Єгором разом, створювали і виконуємо її теж разом, тому назва, як на мене, доволі закономірна.

Модерато: – У вас вражаюча статистика: понад 300 концертів, незабаром вийде 5 альбом… Це вимагає величезної праці! А от який ідеальний відпочинок для Грушиних?

Єгор: – Є різні види відпочинку: це коли ти лежиш і дивишся серіал, відпочиваєш від дня або тижня активної роботи, або це може бути відпочинок, після якого повністю перезавантажуєшся. Наприклад, минулого літа у мене відпочинок від мого інструменту склав 88 днів. Він тривав практично усе літо: від 1 червня, коли ми видали альбом, і аж до серпня! Цікаво, що потім після такої тривалої перерви, у Польщі ми відіграли концерт, який по суті був одним із найкращих на моїй пам’яті!

Роксолана: – Є такі періоди, в які ти настільки зайнятий роботою, що від ранку до вечора активно працюєш, і коли зранку прокидаєшся, голова вже знову цим зайнята. Адже окрім творчого, в нас ще є й організаційний процес, і це дуже складно. Цієї роботи ніхто не бачить, але вона надзвичайно потрібна, щоби концерти відбувалися, тому що не тільки творчість збирає, а й певні організаційні знання. Ми в свій час теж цьому вчилися, і навіть відкрили своє концертне агентство, щоби активізувати і оптимізувати цей процес.

Модерато: – Яка Ваша думка стосовно виходу на міжнародну арену, адже зараз чимало сольних виконавців, гуртів, та й академічних музикантів прагне реалізувати себе саме за кордоном.

Єгор: – Так, міжнародна арена – це добре. Ми не відкидаємо такого. Однак чомусь мало хто хоче розвивати музичну сферу саме в Україні. Це ж складніше! Для мене важливо досягти певних висот саме тут, тому що я тут народився і я тут живу! Це важливо для мене!

Роксолана: – Тим більше ми бачимо такий інтерес до нашої музики! Тому її треба активно розвивати вдома, в Україні!

Фото надані Єгором та Роксоланою Грушиними

Розмовляла Наталя Мендюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *