«Credo in vittoria nostra»: про Концерт-відкриття Міжнародного фестивалю Київ Музик Фест-2019

«Нарешті осінь!» — чуєш ти звідусіль навіть від найбільш затятих фанів літа. Адже вони знають (а тепер — і ти), що вже за декілька днів розпочнеться неймовірний, просто анбелівебельний тиждень у культурному житті столиці — ювілейний XXХ Міжнародний фестиваль Київ Музик Фест-2019.

30 феєричних концертних програм, майстер-класів та зустрічей із митцями, понад 150 сучасних композиторів і класиків української та світової музики, 700 професійних артистів, 14 доступних майданчиків Києва та області — команда Київ Музик Фесту на чолі з виконавчою директоркою Ольгою Кононенко об’єднала найкраще. На щастя, все це — вже добра традиція Фестивалю з тридцятилітньою історією.

Головне спрямування Київ Музик Фесту полягає в озвучуванні, популяризації саме сучасної музики України та світу. Художній керівник та композитор Мирослав Скорик пояснює цю ідею так:

«У нас багато композиторів, але їх продукція дуже часто не доходить до публіки, тому що такі організації як Філармонія, Опера і т. ін. більше спираються на класику. А нові твори композиторів для них — це, часом, terra incognita, і вони бояться навіть ризикувати. Тому Фестиваль для більшості композиторів — це одна з реальних можливостей почути, що вони пишуть і дістати, власне, реакцію на це».

Відкриття Київ Музик Фесту-2019 розпочнеться 28 вересня Концертом у Національній філармонії з творів класиків української музики ХХ століття та сучасних митців — повернеться із забуття Концерт для оркестру №2 Івана Карабиця (1945–2002), відбудеться київська прем’єра Концерту для скрипки з оркестром №10 Мирослава Скорика (н. 1938) та дві світові премʼєри — «Credo» Леоніда Грабовського (н. 1935) та Симфонії №9 Валентина Сильвестрова (н. 1937). Виконання їх музики, як і тоді, за першого Київ Музик Фесту-1989 року є невідʼємною частиною музичної програми.

Мирослав Скорик

Символічним є початок концертного життя КМФ-2019 із музики його засновника — Івана Карабиця. Концерт для оркестру №2 (1986) з’явився на хвилі пошуків українськими композиторами нових творчих рішень у жанрі симфонії. І. Карабиць знайшов для себе «поєднання ігрового начала з серйозною симфонічною концепцією у жанрі Концерту для оркестру», — зазначає дружина композитора музикознавиця Маріанна Копиця. Дуже схвильована, навіть дещо з обуренням перша частина концерту; зосереджена, щемлива й трагічна друга та іронічна, саркастична третя частина, зі спогадів пані Маріанни, мали величезний успіх під час премʼєрного виконання. Цей твір навіть номінували на Державну премію Радянського союзу, однак за певних неприємних обставин, Концерт для оркестру №2 І. Карабиця так і не отримав нагороду. Незрозумілі й досі причини та обставини історії розсудить тільки час… «Але це нас дуже зачепило», — згадує дружина композитора. Тому цей Концерт більше не звучав за життя І. Карабиця, а після смерті композитора — лише декілька разів. Отже, виконання цього твору на Фестивалі дійсно стане поверненням із забуття музики, яка беззаперечно заслуговує на це.

Київською премʼєрою стане виконання Концерту для скрипки з оркестром №10 (2017) Мирослава Скорика. Неможливо не помітити особливу увагу композитора до цього інструменту — Карпатська рапсодія для скрипки і фортепіано, Кантата для скрипки і фортепіано, звісно ж, «Мелодія» (з фільму «Високий перевал»), яка стала візитівкою композитора на світовій музичній арені, та цілих десять Концертів для скрипки з оркестром! Сам композитор пояснює свій інтерес до жанру сольного скрипкового концерту таким чином: «Я не написав жодної симфонії, але те, що характерно для неї по експресії та динаміці, різноманітності настроїв, я старався вкласти у скрипкові концерти — це такі собі міні-симфонії». Кожний Концерт для скрипки з оркестром М. Скорика створений для конкретного виконавця, Десятий — присвячений Маркові Комоньку. Стиль музики традиційно для композитора поєднує яскраво національні українські, західноукраїнські музичні мотиви та джазові елементи у гармонії та ритмі. Ідея твору окреслена композитором лише у загальних назвах частин — «Промова» (або «Речитатив»), «Сум» та «Плин часу» («з ремінісценцією тем з попередніх частин»), які повинні наштовхнути слухача на роздуми у цих напрямках.

Леонід Грабовський

Представник української діаспори в Америці Леонід Грабовський представить свій новий твір — «Credo» (2019) для струнних, мідних та ударних. Скомпонований восени 2018 року та закінчений навесні 2019-го, твір зібрав усі враження і переживання композитора за пʼять з половиною років та присвячений пʼятій річниці Революції Гідності. А його повна назва, що стала генеральною для всього Концерту-відкриття — «Credo in vittoria nostra» — перекладається як «Вірю у перемогу». «Це «поема спротиву, поема протесту, — пояснює пан Леонід, — по своїй суті вона є закликом до боротьби з ворогами, яку веде Україна, і проголошення віри в перемогу над ними». Твір написаний із допомогою особливого творчого метода композитора, адже Л. Грабовський відомий своїми досягненнями у розвитку алгоритмічних технік композиції. «Credo» був створений у власноруч розробленому впродовж 1968-1977 років та компʼютеризованому у 2014 році методі. «Його “словник” становлять багаточисленні системи звукорядів та ритмічних фігур і оперування їхніми найрізноманітнішими множинами й сполученнями за допомогою багатоманітних методів і процесів обробки й розвитку», — пояснює композитор. Насправді, алгоритмічна система написання музики у доступі майже для кожного юзера ПК, однак створити Художню форму, витвір мистецтва її засобами зможуть лише одиниці, саме до яких належить композитор Л. Грабовський. Попри складність творчого методу автор зазначає, що «було обрано таку форму і таку риторику, які мають промовляти самі за себе і викликати у слухачів безпомилкові образні асоціації».

«Якщо я дотягну до девʼятої, то там уже є претензія», — сказав Валентин Сильвестров у 2012 році філософу Констянтину Сігову (у книзі «ΣΥΜΠΟΣΙΟΝ. Зустрічі з Валентином Сильвестровим»). «У мене також вже є ескіз, і там така назва: musica humana та musica mundi. Musica mundi — вона якась така вибухова, хтонічна, що загрожує; це небесна музика, але не в тому, не у райському сенсі, а ось у цьому… А musica humana, тобто земне життя — вона <…> душевна, мелодична. Вона спирається на алюзію хора на вірші Шевченка: «Дивлюся: світає, край неба палає, соловейко…» <…> Це повинна бути велика форма, хвилин на сорок, ось такі дві частини, після яких писати симфонії <…> — це вже просто опуси наганяти. А ця [про Симфонію №8 — Є. С.] така проміжна, перехід. Бо одразу відійти від багательного стилю неможливо: гріхи старі не дають».

Валентин Сильвестров

Що ж: рік 2019, наближається премʼєра Симфонії №9 (2018) Валентина Сильвестрова. Твір має не дві, а пʼять частин: Варіації, Інтермецо, Серенада, Пастораль, Постлюдія. Назви частин відповідають «багательному стилю». Та й за словами диригента Володимира Сіренка Симфонія №9 продовжує лінію, що йде від Симфонії №5. Однак, що все ж таки спільного має нова концепція Симфонії з версією 2012 року? Чи почуємо ми алюзію на хор? Та на скільки В. Сильвестрову вдалося «відійти від багательного стилю»? На ці питання відповість вже музика…

Чотири митця, чотири шедеври, кому як не постійному резиденту Київ Музик Феста Національному заслуженому академічному оркестру України взятися за надскладну та відповідальну задачу. За диригентським пультом — художній керівник оркестру, Народний артист України Володимир Сіренко.

28 вересня о 19:00 у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України (Володимирський узвіз, 2) відбудеться історична подія — Концерт-відкриття ювілейного Київ Музик Фесту-2019.

Ви повинні це почути!

Зображення запозичені із офіційної сторінки фестивалю Київ Музик Фест у Facebook та із сайтів https://duh-i-litera.comhttp://mus.art.co.ua

Єлизавета СІРЕНКО

2 коментарі до “«Credo in vittoria nostra»: про Концерт-відкриття Міжнародного фестивалю Київ Музик Фест-2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *