Свято молодості і краси в Національній опері

8 листопада 2017 року Національний театр опери і балету відсвяткував 150-річний ювілей. До гучної дати було приурочено чимало подій: Гала-концерт, презентація ювілейної поштової марки, ювілейних монет, медалі та першого тому енциклопедії “Національна опера України”.

Одним з проектів на честь 150-річчя театру став випуск календаря “Сліпуча  молодість класики” і його презентація на однойменному Гала-концерті, що відбувся 30 березня. Дванадцять героїв календаря – молоді артисти опери та балету, розповіли на його сторінках про те, що для них є музика, театр і сцена.

Вам буде цікаво: «Сліпуча молодість класики»: українські зірки класичної сцени

Те, що ювілейний календар присвячений саме молодому поколінню артистів є нетиповим, адже коли мова йде про театр з видатною історією, зазвичай говорять про його минуле, згадують тих, хто стояв у витоків, розпочинав свій шлях на його сцені і отримав визнання у світі. Національній опері України за 150 років є що пригадати. Прем’єри опер П. Чайковського, С. Рахманінова, М. Римського-Корсакова за участю авторів, народження української опери із прем’єрою “Різдвяної ночі” Миколи Лисенка, якою диригував сам композитор, виступи провідних оперних зірок – Марії Гальвані, Тітти Руффо, Джузеппе Ансельмі, Джемми Белінчіоні та Федора Шаляпіна. Найбільша гордість театру – виконавці, для яких його сцена стала стартовим майданчиком на шляху до світового визнання: Євгенія Мірошніченко, Анатолій Солов’яненко, Анатолій Мокренко, Дмитро Гнатюк, Вікторія Лук’янець. Сьогодні на провідних оперних сценах світу Україну представляють Людмила Монастирська, Євген Орлов, Дмитро Попов.

Формат Гала-концерту «розгортав» перед публікою 12 місяців календаря з його 12-ма молодими героями. Вони виконували найвідоміші балетні та оперні номери з репертуару світових оперних театрів, тож на глядачів очікувало яскраве вокально-хореографічне попурі із калейдоскопічною зміною декорацій та костюмів. Обраний репертуар задовольняв будь-який смак: молоді і красиві підкорили глядача майстерним виконанням арій з популярних опер Д. Верді, Г. Доніцетті, блискучих па з балетних “хітів”: “Лускунчика” , “Лебединого озера”, “Дон Кіхота”.

Розпочинав концерт симфонічний оркестр традиційною для гала-концертів театру увертюрою до опери «Сила Долі» Дж.Верді.  Молодість і краса цього вечора тріумфували не лише на сцені, а й в оркестровій ямі, адже склад оркестру регулярно поповнюють молоді й амбітні оркестранти – випускники музичних ВУЗів України.

Справжньою окрасою вечора стали солістки Тамара Калінкіна та Ксенія Бахрітдінова, які чарували публіку віртуозним виконанням арій з “Травіати”       Дж. Верді та “Фауста” Ш. Гуно. Зауважимо, що попри молодий вік, виконавиці не є новачками на оперній сцені. В репертуарі Ксенії Бахрітдінової – партії  Донни Анни («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Маргарити («Фауст» Ш. Гуно), Чіо-Чіо-сан («Мадам Баттерфляй»  Дж. Пуччіні), Земфіри («Алеко» С. Рахманінова) Наталки («Наталка-Полтавка» М. Лисенка) та Оксани («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського). Тамара Калінкіна відома глядачеві як чуттєва Іоланта з однойменної опери П. Чайковського, ніжна і рішуча Тетяна з “Євгенія Онєгіна”, грайлива Лауретта (“Джанні Скіккі” Дж. Пуччіні). Слух прекрасної половини глядацької зали потішили ліричні тенори Валентин Дитюк і Дмитро Кузьмін в натхненому виконанні яких прозвучали романси Вертера з опери Ж. Массне  та Неморіно з «Любовного напою»  Г. Доніцетті.

Найбільші овації публіки зірвали артисти балету: Тетяна Льозова, Юлія Москаленко, Ганна Муромцева, Ян Ваня, Анастасія Шевченко. Солісти Денис Недак, Ярослав Ткачук та Микита Сухоруков вражали феєричною технікою та артистизмом. Тріумф балетної трупи, яку нині очолює Народна артистка України Аніко Рехвіашвілі, засвідчив, що молоде покоління гідно тримає престиж київської балетної школи, сформований плеядою зірок минулого століття. В софітах Національної опери свого часу сяяли Микола Апухтін, Валентина Калиновська, Алла Гавриленко, Елеонора Стебляк,  Алла Лагода, Тетяна Таякіна, Ганна Кушнерьова, Микола Прядченко, Віктор Яременко, Тетяна Белецька, Сергій Лукін, Євген Косменко.

Очікувано завершувала концерт Застільна із «Травіати» Д. Верді, але цього разу в дещо незвичному прочитанні – разом з солістами і хором на сцені виступили й артисти балету. Несподівано по відношенню до оригіналу, але цілком виправдано в рамках Гала-концерту, де по завершенню мають з’явитися всі учасники дійства.

Після концерту всі бажаючі були запрошені на автограф-сесію, де мали можливість поспілкуватися із героями вечора.  Втім, ажіотаж утворився чималий, тож коло бажаючих звузилось до власників календаря, який також не вдалося побачити хоча б здалека через неймовірну тисняву. Але це зовсім не засмучує, навіть навпаки, доводить, що інтерес до молодого покоління артистів не менший, ніж до визнаних корифеїв.

«Їх дванадцять, вони сліпуче молоді, красиві і талановиті…»: дійство справді було надзвичайно красивим. Оку найприскіпливішого естета було за що зачепитись: молоді співачки чарували грацією, сяючими посмішками і витонченою поставою справжніх оперних дів. Було приємно відзначити, що наші співочі красуні якнайкраще відповідають сучасним реаліям оперного світу, де поруч із талантом і професіоналізмом артистки, комерційного успіху виставі додає її чаруюча краса (покладемо руку на серце, левову частку успіху тієї ж Анни Нетребко забезпечила її приваблива зовнішність). Ніно Мачаїдзе, Соня Йончева, Анджела Георгіу – в сучасному світі онлайн-трансляцій на великому екрані, візуальне сприйняття є не менш важливим за слухове. З іншого боку, можна сподіватись, що в Київській опері не виникатиме анекдотичних ситуацій із 40-річною Джульєттою, як тим часто грішить Метрополітен опера (при всій повазі до Анни Нетребко або Діани Дамрау). Артисти балету (авторка жіночим поглядом оцінювала виключно чоловіків) підкорили атлетичною статурою, мужністю і харизмою. Черговий реверанс в бік костюмерного цеху театру – костюми балетної трупи були неперевершені.

Ідея проекту «Сліпуча молодість класики» полягала не лише в яскравій презентації нового покоління артистів, а й у їх можливості самостійно заявити про себе. Інакше кажучи, цього вечора сцена оперного театру для кожного з них стала майданчиком для реалізації особистого потенціалу. Не як артиста оперної чи балетної трупи, а як самостійної творчої одиниці. На жаль, таких можливостей для молодих талантів сьогодні небагато. Лише Національна музична академія в Києві щороку випускає у великий світ близько 50 оперних виконавців. Скільком з них вдається влаштуватися в оперні театри країни? Питання, що завжди залишатиметься риторичним. Так само, як і питання з конкурсами, спонсорською підтримкою, фінансуванням і багатьма іншими, які не хочеться згадувати в контексті свята краси і молодості. Адже молодість – синонім надії!  Головним  є те, що цього вечора зі сцени пролунав  важливий культурний меседж: майбутнє театру – це яскраве продовження його багатої історії, і воно має право на  визнання і захоплення вже сьогодні.

Фото – Тетяна Гурковська

Аліна ПЛАХТІЄНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *