Перша жінка-композиторка, яка удостоїлась «Нобелівської премії» для музикантів

Британська композиторка Ребекка Сондерс стала лауреатом найпрестижнішої музичної премії Ернста фон Сіменса, відомого, як «нобелівська премія для музикантів» започаткованої онуком  індустріального підприємця Вернера фон Сіменса.

Відзнаку було засновано 1972 року музичною фундацією Ернста фон Сіменса з метою сприяння розвитку сучасної (академічної) музики й складає 250 тисяч євро. З того часу нагородження відбувається щороку й за час існування фонду загальна сума виплачена фондом сягає близько 3,5 млн євро. Премія присуджується композиторам, виконавцям та музикознавцям, які здійснили видатний внесок до світу музики.

З моменту заснування винагороди її отримували такі визначні композитори як Бенджамін Бріттен, Олів’є Мессіан, П’єр Булез, Кархайнц Штокгаузен, Лучано Беріо, Вітольд Лютославський, Дьордь Лігеті, Хельмут Лахенман та ін. Серед відомих музикантів-виконавців, нагороджених Головним музичним призом – Мстислав Ростропович, Ієгуді Менухін, Гідон Кремер, а серед диригентів – Герберт фон Караян, Леонард Бернстайн та Клаудіо Аббадо. Як повідомляє The Guardian, у 2019 році вперше в історії нагороди володаркою головного призу стала жінка-композитор (до неї нагороду отримувала лише одна представниця жіночого гендеру – німецька скрипалька Анне-Софі Муттер).

©Astrid Ackerman

Ребекка Сондерс – британська композиторка 1967 року народження, наразі проживає у Берліні. Вивчала композицію та гру на скрипці у Единбурзькому університеті, а також займалась композицією із Вольфгангом Рімом. Музику Ребекки Сондерс виконують найкращі світові колективи, такі як Симфонічний оркестр БіБіСі.

В Україні музика Ребекки Сондерс відома завдяки діяльності музичної агенції «Ухо». У 2018 контрабасист Назар Стець із Ухо-ансамблем виконали її концерт для контрабасу та ансамблю fury II. Музикантам вдалось надзвичайно гостро донести до слухачів шаленство неприборканого звуку, жорстке нойзове звучання, винахідливо віднайдене композиторкою в природі акустичних інструментальних тембрів завдяки специфічній артикуляції, розширеним технікам гри на інструментах та певним звуковим жестам. Створення неймовірно рельєфних, щільних звукових образів, що наче набувають плоті й переживаються слухачами на фізичному рівні – одна з характерних особливостей творчості композиторки. Вона працює із звуком, як із абсолютно «матеріальним» матеріалом, як скульптор із камнем, як із фарбою.

Унікальною здатністю Ребекки є вміння фіксувати ефемерні, невловимі відчуття у чіткі та цілком відчутні, виразні форми, перетворюючи, здавалося б, найбільш абстрактну субстанцію – звук, у щось справді фізичне, і, водночас, дуже тонке. Їй вдається за допомогою звукових структур прокласти у сприйнятті той міст, що сполучає світ ідей із світом речей. Це досягається завдяки тій особливій увазі, яку приділяє композиторка процесу виконання музики, уваги до того, як фізично народжується звук, найменшим відмінностям у силі дотику до клавіш, у силі ваги смичка на струну. Увага до мікродеталей – це одна із найхарактерніших для сучасної композиції рис, Ребекка Сондрес проявляє її на декількох рівнях: окрім вищезгаданого, увага до звуку в неї стає основним композиційним принципом. Як правило, її твори будуються на дуже лімітованому матеріалі – вони можуть розгортатись навколо двох-трьох тонів, між якими композиторка вибудовує цілі галактики мікрозмін, мікропорухів, мікровідтінків (композиторка, таким чином, продовжує започатковану Джанчінто Шелсі лінію мікротональної музики, згадаємо, чотири п’єси на одній ноті Quattro Pezzi su una nota sola Шелсі). Так само, як в вона створює безліч відтінків червоного й надає кожному з них відповідне звучання (Василь Кандинський був би в захваті!) у її творах cinnabar (кіновар), crimson (малиновий), vermilion (яскраво-червоний), rubricare, miniata.

Особливий інтерес композиторки щодо фізичних властивостей звуку виявляється також у роботі із його розповсюдженням у просторі, зокрема, в її п’єсі Хрома (Chroma) музиканти розміщені навколо залу, тобто слухачі опиняються в центрі звукового простору, оточені звуком з усіх сторін (це також не є винаходом, відомі подібні експерименти із розміщенням музикантів Карлхайнца Штокгаузена, Луїджі Ноно, який навіть збудував ковчег для виконання своєї трагедії для слухання «Прометей»). Тож, в творчості Ребекки Сондерс прослідковується певний зв’язок із авангардистською традицією, а також із естетикою та філософією Дзену, якою, як відомо, захоплювався Джон Кейдж.

Серед літературних джерел, в яких знаходила натхнення композиторка – такі літературні велетні, як Джеймс Джойс та Семюел Беккет, зв’язок із якими прослідковується у Crimson: Molly’s Song та Molly Bloom’s monologue.  

Детальніше із творчістю Ребекки Сондерс можна ознайомитись ось тут.

Сподіваймось, в Україні ще не раз буде можливість почути виконання творів композиторки, відзначеної найвагомішою музичною премією, а нашим композиторам та композиторкам побажаємо, щоб їх внески до історії світової музики були також поміченими та відзначеними належним чином.

Головне фото зі сайту фонду Ерста фон Сіменса

Ольга ГАВРІНА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *