«Переосмислюючи Європу: Україна»: як відбувся фестиваль української музики у Швеції

У столиці Швеції – Стокгольмі на престижному концертному майданчику Musikaliska відбувся фестиваль української музики «Переосмислюючи Європу: Україна»/Rethinking Europe: Ukraine. Чи не вперше в такому обсязі шведська публіка відкрила для себе музику українських композиторів від Дмитра Бортнянського, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича до наших сучасників – Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець та ін.

В залі, в якому багато років проходила церемонія вручення Нобелівської премії, – зібралася переважно шведська публіка, дипломатичний корпус, члени королівської родини, зокрема, принцеса Крістіна, сестра короля Карла XVI Густава та українці, що живуть у Стокгольмі. Прийом був настільки теплим і поважним, що під час виконання “Молитви за Україну” Миколи Лисенка зведеним дитячим хором «Щедрик» та Adolf Fredriks Musikklasser – за традицію, встав увесь зал. В якомусь сенсі – очікувано, адже за останнім опитуванням в 11 країнах ЄС саме шведська громадська думка є найбільш позитивно налаштованою щодо України: нас підтримують 65% населення. Можливо це закономірність, оскільки від заснування варягом Рюріком династії, відносини між шведськими королями й Київською Руссю були близькі впродовж багатьох століть, а Ярослав Мудрий навіть був одружений на дочці короля Улофа Шетконунга Інгігерді. Тобто історичних зв’язків нам не бракувало ніколи. Але ж тепер, коли Україна досі вимушена виборювати своє право на Незалежність, кожний крок у сенсі культурної дипломатії між нашими країнами – стає дійсно історичним. Особливо на тлі агресивної культпропагандистської політики Росії.

Власне, ця експансія саме у Швеції і дала привід засновниці фестивалю, шведсько-українській піаністці Наталії Пасічник щось змінити у цьому напрямку. Вона написала статті в центральні шведські ЗМІ, де досить категорично та аргументовано розкритикувала шалене російське представництво на стокгольмській культурній мапі під час фактичної війни Росії проти України та окупації Криму. Слово одразу ж було підкріплено справою і на громадських засадах був створений Український інститут у Швеції, проведено кілька знакових культурних подій, включаючи анімаційний та кінофестивалі й, нарешті, перший і масштабний за кількістю запрошених музикантів – фестиваль української музики.

Загалом під час фестивалю виступило 150 молодих та зовсім юних музикантів з України та Швеції. Була представлена інструментальна, симфонічна та хорова музика. Добре вибудувана програма складалася з сольних та ансамблевих номерів, що динамічно і контрастно змінювали один одного й стали справжнім екскурсом в українську музику ХVIII-ХХІ ст. для шведів. Також плейлист головного фестивального концерту подарував публіці прекрасну нагоду розчути не тільки невідомі їм твори славетних українських композиторів, а й сповна насолодитися кожним з солістів чи колективів. Адже в одному концерті разом виступали академічний симфонічний оркестр “INSO-Львів”, дитячий хор «Щедрик», солісти – лауреати міжнародних конкурсів, переселенці з Донбасу: Максим Шарпар (ф-но, Єнакієве), близнята Софія та Анна Кисляк (скрипка, Лисичанськ), львів’янин Степан Сивохіп (гобой), скрипаль Назар Плиска (Варшава) та найстаріша хорова школа Швеції – Adolf Fredriks Musikklasser. Діти не тільки змогли продемонструвати свій талант у Швеції, але й виступили на одній сцені із всесвітньо відомими музикантами: піаністкою Наталією Пасічник та шведським віолончелістом Якобом Кораньї.

Треба сказати, що цей акцент на обдарованих дітях, зроблений засновниками фестивалю та його партнерами Міжнародним інститутом культурної дипломатії і Центром культурних ініціатив “Responsible Future” (Відповідальне майбутнє) співпав із зазвичай дуже зворушливим ставленням шведів до дітей. Тим більше, що вони показали високий виконавський рівень та надзвичайно цікавий і різноманітний репертуар. Спочатку на спільному концерті “Щедрика” та Adolf Fredriks Musikklasser в Eric Erikssonhallen, де український дитячий хор продемонстрував серйозну і глибоку програму. До речі, діти шведської спеціалізованої музичної школи Adolf Fredrik Musikklasser Farsta, де навчається 900 учнів були вражені рівнем виконання українців і сказали, що це чудовий хор, найкращі скрипалі і піаніст в Європі. Після виступів вони довго не відпускали їх, задавали питання, спілкувалися на свої «професійні» теми. Власне це й було однією із задач, що ставила собі за мету Наталя Пасічник, організовуючи фестиваль: «Дати можливість молодим талантам з України, які вже встигли пережити втечу від війни, побудувати приязні стосунки з їхніми колегами-однолітками, відкрити шлях до взаєморозуміння через музику, як об’єднуючий фактор».

Згодом був тріумф на Гала-концерті в Musikaliska…
Софія та Анна Кисляк, що після переселення навчаються в спеціалізованій музичній школі ім. Вериківського у Києві, – показали себе віртуозними і дуже музичними артистками. 15-ти річний піаніст Максим Шарпар – лауреат та фіналіст кількох міжнародних конкурсів, що зараз живе один у школі-інтернаті, оскільки мати і батько не мають можливості переселитися з зони АТО, продемонстрував особливу гармонійність виконання, вільний піанізм, благородство і інтелігентну манеру, а в ансамблі в чотири руки з Наталією Пасічник знаменитим «Канканом» Мирослава Скорика просто «розірвав» шведів.


10-річний гобоїст зі Львова Степан Сивохіп був артистичним та яскравим. Він явно отримував задоволення від гри у супроводі вже добре знаного у Європі і злагодженого симфонічного оркестру “INSO-Львів” (диригент Володимир Сивохіп). Скрипаль Назар Плиска опинився на фестивалі в останній момент, оскільки замінив дівчинку, яка раптово захворіла. Юний музикант не просто виручив колегу, а й, по суті, здійснив маленький подвиг, вивчив за 2 дні новий для себе твір Кирила Стеценка, прилетів о 6-й ранку та ще й прекрасно виступив,вразивши публіку тонким відчуттям музики, філігранним і ніжним скрипковим звуком. Не дарма, Назар у минулому році взяв на Стокгольмському Міжнародному конкурсі SIMC V одразу дві перші премії!

У гала-концерті прозвучала і цікава прем’єра твору однієї з найвідоміших сучасних композиторів Швеції Андреа Тарроді – концертино Пісні неба/Songs of the Sky, написаного спеціально для цього фестивалю і присвяченого Наталії Пасічник на основі української та шведської народних мелодій. Незвичайно виразна й емоційно промовиста музика, написана з відмінним розумінням особливостей виконавського стилю Наталії, тепер стане символом сучасних україно-шведських музичних відносин. Саме під час цієї світової прем’єри особливо відзначився симфонічний оркестр “INSO-Львів”, який наступного року святкуватиме свій 20-літній ювілей. І хоча музиканти колективу також не набагато старші за цей вік, – вони прекрасні і професійні у виконанні музики в різних стилях, епохах, жанрах. Звучать чисто і повним насиченим звуком, чують й відтворюють усі найменші нюанси композиторів, як у виконанні суто оркестрових творів, так і акомпонуючи юним солістам чи сформованим музикантам – Пасічник і Кораньї.

Наталя Пасічник, шведсько-українська піаністка, засновниця фестивалю

Також вперше в Швеції прозвучав фортепіанний концерт Франца Ксавера Моцарта (сина В.-А. Моцарта), який прожив більшу частину свого життя у Львові. Бездоганно блискуче виконання цієї буквально феєричної музики Наталією Пасічник в елегантному супроводі оркестру “INSO-Львів” остаточно переконало публіку, що українська академічна класична музика та її виконавська школа – це музичний скарб, який треба знайти, відкрити та закохатися в нього назавжди й стати його прихильником і популяризатором. Думається, що тоді такі ініціативи будуть мати не тільки культурно-мистецький сенс і перспективу, формуватимуть імідж, налагоджувати стосунки й обміни, але й почнуть впливати на якісно інакше ставлення європейців до України, як самостійної та самодостатньої країни, якій є чим пишатися і що показати в європейських столицях на найкращих концертних майданчиках Європи.

Фото – Міжнародний інститут культурної дипломатії

Наталя ТІМУРШАЄВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *