Опера «Валькірія» Р.Ваґнера: трансляція із Лондонської Королівської опери

4 грудня KyivMusicFilm, спільно із Британським консульством в Україні та мережею кінотеатрів «Планета кіно», знову збирає друзів для чергової вражаючої постановки від Лондонської Королівської опери. Цього разу це буде фантастична опера «Валькірія» Ріхарда Ваґнера, друга частина тетралогії «Перстень Нібелунга».

«Політ Валькірій» із початку третьої дії цієї опери є однією із найпопулярніших мелодій, які постійно використовуються у медіапросторі, як і, наприклад, теми із «Пір року» А. Вівальді, головною темою із першої частини Симфонії №40 В.А. Моцарта, темами із «Лускунчика» П. Чайковського та ще багатьма іншими зразками класичної музики. Дуже часто поява таких зразків та їх ідейне чи змістове навантаження доволі далекі від першоджерела. Тому спробуємо розібратися, ким же були ці таємничі валькірії в опері? Що в ній цікавого? Та чому варто відвідати нову постановку Лондонської Королівської опери?

Цикл опер з 4 опер (тетралогія) «Перстень Нібелунга» німецького композитора Р. Ваґнера є одним із найграндіозніших за усю історію оперного мистецтва (в сумі його виконання сягає близько 15 годин!). До нього входять 4 опери «Золото Рейну», «Валькірія», «Зіґфрід», «Сутінки богів». Вони пов’язані єдиною фабулою, яка поступово розгортається від частини до частини. Це захоплююча мандрівка від початку світу до його занепаду. Впродовж неї ми зустрічаємо богів, героїв та ще багато найрізноманітніших істот. У цьому міфічному світі між ними вирують пристрасті, не менш бурхливі, аніж у світі людей.

Соломія Крушельницька була визначною виконавицею партії Брунгільди

Для композитора поштовхом до створення такої масштабної роботи стало знайомство із скандинавською міфологією, зокрема із «Сагою про Вельсунгів» та її німецьким варіантом, який має назву «Пісня про Нібелунгів». Звідти митець запозичив основні сюжетні лінії та персонажів. На цій основі він написав лібрето, а згодом й музику до тетралогії (писав впродовж 1848-1869 рр.).

«Валькірія» – опера, яка найчастіше ставиться поза циклом. Крім того, сюжет саме цього твору Р.Ваґнер трактував найбільш вільно: більшості подій, які відбуваються в опері у першоджерелах просто немає. Головні події розгортаються між дітьми бога Вотана – Зіґмундом та Зіґліндою. Вони нічого не знають про своє походження та про те, що є братом і сестрою.

У першій дії, майже одразу після зустрічі Зіґмунд і Зіґлідна закохуються одне в одного та здійснюють втечу з будинку, де героїня жила із своїм чоловіком. Перед цим, за її вказівкою Зіґмунд знаходить меч, встромлений в ясен, який колись залишив йому батько Вотан.

Друга дія переносить події у царство богів. Тут вперше з’являється одна з дев’яти Валькірій – Брунгільда. Як і в стародавніх скандинавських сагах, валькірії тут є божествами, покликаними на своїх літаючих конях пролітати над місцем битви та забирати вбитих героїв у Валгалу, рай для воїнів.

Отож, бог Вотан наказує їй, що вона повинна вбити Зіґмунда, адже він порушив одразу два закони – закон святості шлюбу та неприпустимості кровозмішення. Прилетівши до закоханих та побачивши відчай героя, Брунгільда не змогла цього зробити: вона захищає їх своїм щитом. Вотан, побачивши непослух дочки сам розбиває меч Зіґмунда на друзки, тому під час двобою із чоловіком Зіґлінди, Гудінґом, він падає. В цей момент валькірія забирає уламки меча і Зіґлінду. Вотан, помітивши це, зі злості однією рукою вражає Гудінґа та починає переслідувати Брунгільду.

На початку третьої дії бачимо войовничих валькірій, які носяться на своїх конях під час бурі, викликаної Вотаном. Однак вони не наважуються допомогти своїй сестрі. В цей час Брунгільда відкриває Зіґлінді таємницю, що вона стане матір’ю, а її син Зіґфрід буде героєм, який зуміє відновити чарівний меч. Валькірії допомагають героїні сховатися у лісі, де Фафнер, перетворившись на змія, стереже золото Рейну.

Завершується опера покаранням Брунгільди. Вона більше не буде валькірією, а засне чарівним сном. За її проханням Вотан оточує Брунгільду кільцем вогню, щоби розбудити її зумів лише герой, дружиною якого вона згодом стане.

Саме ця захоплююча історія постане у новій постановці Лондонської Королівської опери. За співпраці KyivMusicFilm, Британського консульства в Україні та мережі «Планета кіно», 4 грудня побачити її матимуть змогу глядачі в Києві, Львові, Одесі та Харкові.

Режисером постановки став Кіт Уорнер, автор більше 50 оперних постановок у 20 країнах світу. У Лондонській Королівській опері він дебютував із «Воццеком» А. Берга, а його найвагомішими роботами є постановки тетралогії «Перстень Нібелунга» (для Лондона і Токіо) та «Лоенгріна» (для Байройтського фестивалю). Режисер також керував світовими прем’єрами опер сучасних композиторів: серед яких «Дияволи з Лудену» Кшиштофа Пендерецького, «Венеційський купець» Анджея Чайковського, «Ванфрід» Авнера Дормана та ін.

Антоніо Паппано, диригент. Copyright – David Bebber

Диригуватиме оперою Музичний директор Королівського Оперного Театру Антоніо Папано, блискучі виконання якого ми вже могли бачити у минулому сезоні трансляцій опер та балетів. Солістами у «Валькірії» є найкращі вокалісти ваґнерівської школи: Стюарт Скелтон (Зіґмунд), Емілі Меджі (Зіґлінда), Джон Ланлґрен (Вотан), Ніна Стемме (Брунгільда), Сара Конноппі (Фрікка).

Трансляція «Валькірії» Р.Ваґнера відбуватиметься мовою оригіналу із англійськими та українськими субтитрами.

Детальніше про подіюfacebook.com/events/2272897412743944

Квитки на показ “Валькірії” у різних містах України можна придбати за посиланням: www.kisff.org/die-walkure

Головне фото – (c) ROH 2012. Photograph by Clive Barda

Наталя МЕНДЮК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *