Оксана Линів – диригент, який виховує уважного слухача

Залу львівської філармонії «взяли штурмом» та вщент заполонили люди, займаючи вже далеко не номерні місця. Звичайно, що серед такої кількості люду було менше музикантів і більше тих, кого протягом концерту диригенту довелося виховувати. Таку велику цікавість до академічної музики спричинила диригент, без сумніву, зі світовим ім’ям – Оксана Линів!

Цей концерт було чутно ще задовго до його вечора. Ім’я Оксані Линів зараз “на вустах” багатьох українських та іноземних ЗМІ, адже нещодавно українка була обрана головним диригентом оперного театру та філармонійного оркестру в австрійському місті Грац. Тому бажання відвідати концерт часто було викликано побачити саме її за диригентським пультом! Хоча не менш відомим був і соліст вечора – альтист Олександр Зємцов, діяльність якого як диригента, концертмейстера, соліста та професора вражає не менше.

Композиція концерту була добре продуманою:  у першому відділі прозвучали Ференц Ліст «Мефісто-вальс» №1 та № 2 та концерт для альта з оркестром Бели Бартока, що став таким собі стрибком та вільним падінням у другий відділ концерту – Симфонію До мажор, op.61 Роберта Шумана. Організатори створили камерно-таємничу атмосферу світловим шоу, яке доповнювало та впливало разом із музикою не тільки на слухові, а й зорові сенсори, збагачуючи сприйняття візуальними ефектам.

Оксана Линів, на перший погляд, тендітна, витончена мадам-диригент, у секунду тиші перед першим твором так точно, чітко та незвичайно ґраціозно розпочала вальс, що оркестр полинув за помахом диригентської палички, немов би вірно віддаючи їй у руки свої життя. Вона творила разом з оркестром «INSO-Львів» дивовижний, злагоджений механізм: тактовні, чисті мідні, віртуозно точні струнні, прекрасні унісони відображали колегіальну дружню атмосферу творчого дійства. Диригент вразила своїми чудовими інтерпретаціями: цікавим розставленням акцентів у комбінаціях соло та груп інструментів, градаціями subito, crescendo та diminuendo, accelerando та ritardando; логікою у ритміці. Незважаючи на легкі унісонні дефекти двох віолончелей у їхніх соло у першому виконанні твору Ліста, які цілком виправилися у другому, виконання трьох творів було унікальним.

Варто підкреслити майстерність альтового виконання, продемонстрований Олександром Зємцовим: рідкісно тонке відчуття висотності, інтонації, вібрації та їх корелювання у процесі, особливо у творі Бартока. Наші компліменти Зємцову приєднуються до низки авторитетних видань – Classicalsource,  Guardian,  Britten CD Review, Culture Press Sofia.

Останнє повторне виконання твору Ліста було присвятою: Оксана Линів подарувала його своєму наставнику Кирилу Петренку, у якого того дня було День Народження. Вона висловила багато вдячних слів на адресу генерального музичного директора та диригента Баварської державної опери, прослідкувавши його зв’язки зі Львовом, де у свій час жив його батько.

Ведучим програми був Володимир Бєглов – радіоведучий, журналіст, громадський активіст, співзасновник «Radio Skovoroda», учасник та засновник багатьох проектів, один з яких «The Ukrainians». У перерві між музикою він висловлював незвичайні та цікаві думки щодо композиторів та виконавців, розпочавши представлення симфонії Шумана із… астероїда. Він давав дуже влучні коментарі щодо композицій, таким чином створюючи можливість для найповнішого сприйняття творів непрофесійним глядачем. На жаль, не були винятком і такі слова, як «…ще раз попрошу вимкнути мобільні пристрої та зберігати тишу…», а також «…а зараз антракт, і ті, кому так сильно потрібно було поговорити, можуть зробити це саме зараз…», і на останок «…у симфонії чотири частини. Між ними є перерви. Прошу не плескати між частинами…». Здивуванням було те, що ні напружене очікування диригента, ні суворий її погляд у бік джерела звуку після чергового зняття рук та альта із плеча Олександром Зємцовим не змушувало публіку утихомиритися. Однак другий відділ пройшов немов би з іншою аудиторією: Оксана Линів, голосом якої став Володимир Бєглов, навчила чогось не тільки оркестр, але й львівську публіку!

Вечір такої музики обов’язково відгукнеться у багатьох джерелах. Аплодисменти, частиною яких був і мер Львова Андрій Садовий із сім’єю, можливо, ще ходять відлунням вулицями Львова. Аплодували не тільки слухачі, але й музиканти ІNSO-Львів – смичками один одному, а Оксана Линів із повагою піднімала окремо групи оркестру, окремо солістів, також увесь оркестр, щоб ніхто не залишився без персональних овацій.«Аплодувала» і диригентська паличка – за чудову роботу як і оркестру, так і публіки.

Фото: Ivan Borys.

Петро Жеруха