Не тільки Моцарт!

Впродовж фестивалю LvivMozArt  у Львові виступила значна кількість музикантів: деякі з них вже здобули неабияку популярність у Європі та світі, а інші – молоді та перспективні, у яких творчий шлях лише  починається! Саме такий склад музикантів об’єднав концерт «Не тільки Моцарт!» – спеціальний проект благодійного фонду VERE MUSIC FUND, який відбувся в рамках фестивалю.

VERE MUSIC FUND

Фонд є дуже молодим – виник він у квітні 2017 року. Створений за приватною ініціативою задля того, щоб допомагати молодим українським музикантам, які працюють в сфері академічної музики, вдосконалювати мистецтво на міжнародних майданчиках – конкурсах та майстер-класах.

«Надмета, надзавдання такої діяльності – щоб завдяки цим талановитим музикантам Україна зазвучала на міжнародному світовому просторі. Адже вони хочуть, можуть, мають натхнення, професійну можливість, наснагу і драйв, щоб туди прориватися. Не обов’язково їхати з країни, можна бути гарним музикантом перебуваючи в Україні, хоча іноді в це не віриться. Ми маємо приклад Антонія Баришевського, який доводить, що це можливо!», – розповів Moderato Павло Пімінов, директор Фонду.

Першим проектом Фонду стала підтримка останнього Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Завдяки гранту, який надав фонд, український піаніст Дмитро Чоні отримав другу премію.

Підтримка музичних  подій – це партнерська взаємодія: у випадку з Конкурсом пам’яті Володимира Горовиця це був грант, який розповсюджувався на українських музикантів. За словами Павла Пімінова, наступним стане Міжнародний конкурс юних піаністів ім. Володимира Крайнєва.

Зараз VERE MUSIC FUND працює безпосередньо із музикантами: у травні  виконавці здобули два гранти, у червні – вже п’ять, а у липні – вісім.

«Поки що нас не «штурмують» та не «вибивають шибки», адже щоб поїхати на будь-який конкурс, потрібно багато працювати і бути готовим, а це не так просто! Поки що участь українців у міжнародних конкурсах – це історії окремих музикантів, але, на нашу думку, це питання часу!», – поділився Павло Пімінов.

НЕ ТІЛЬКИ МОЦАРТ

Фонд підтримує також різні події, однією із яких став Міжнародний фестиваль класичної музики LvivMozArt.

«З LvivMozArt, з Оксаною Линів ми придумали спільний проект «Не тільки Моцарт», та втілили його разом із Львівською національною музичною академією ім. М.В.Лисенка. Ми вирішили об’єднати молодих музикантів, з якими тепер працюємо, або найближчим часом будемо працювати», – розповів Павло Пімінов.

Концерт, який відбувся 23 серпня у Великому залі ЛНМА ім.М.Лисенка,  репрезентував персону, яка стала центральною для фестивалю – постать Франца Ксавера Моцарта. З іншого боку музиканти також прагнули показати його творчість в контексті віденських класиків, а саме Й.Гайдна та Л. ван Бетховена, оминаючи постать батька – Вольфганга Амадея Моцарта.

Для проекту VERE MUSIC FUND спеціально підготував нотний матеріал, якого до цього часу в Україні не було – це двотомник фортепіанних творів Ф.К.Моцарта та Сонату для скрипки і фортепіано Фа мажор.

Приємно вразила рекламна кампанія, яку влаштували напередодні музиканти: за кілька тижнів до концерту вони зняли ряд відеоінтерв’ю, у яких розповідали про свої твори, про окремі нюанси їх виконання, а також про нові враження, які виникли у них після знайомства із композиціями Моцарта-молодшого.

Із відео усі охочі можуть познайомитися у спільноті Фонду у Facebook.

У проекті «Не тільки Моцарт» взяли участь молоді музиканти, які отримують підтримку Фонду, а спеціальним гостем заходу став Йожеф Ермінь – завідувач кафедри спеціального фортепіано ЛНМА ім. М.Лисенка. Серед учасників проекту був і один з найвідоміших українських піаністів – Антоній Баришевський, який також грав на концерті-відкритті фестивалю LvivMozArt у Львівській опері.

Йожеф Ермінь

ФРАНЦ КСАВЕР МОЦАРТ

Перший відділ концерту був цілком присвячений композиціям Франца Ксавера Моцарта. Усі вони належать до раннього періоду творчості митця, а останній твір першої частини заходу – Фінальна редакція Рондо Фа мажор В.А.Моцарта, яку виконав А.Баришевський, зроблена Моцартом-молодшим  у віці 11 років!

Твором, який розпочав концерт, стали Варіації для фортепіано на тему української народної пісні «У сусіда хата біла» (ор.18), які прозвучали у виконанні Й.Ерміня. Прослуховування цього славнозвісного твору у такій чудовій інтерпретації викликало неабияке задоволення, адже піаніст належить до числа музикантів, які, залишаючись зовнішньо зосередженими, у музиці передають просто феноменальну кількість своїх емоцій та почуттів, а це не може не захоплювати!..

Антуанетта Міщенко

Зібраність, характер та водночас увага до найменших нюансів – саме так можна охарактеризувати виконання Антуанетти Міщенко. Піаністка зіграла чотири танці для фортепіано: марш, лендлер та два німецьких танці. Ритмічна чіткість, точність та навіть драматизм ре мінорного німецького танцю викликали асоціації із танцями Ф.Шуберта, який писав їх принагідно: для «шубертіад» (вечорів, які організовував Ф.Шуберт, або його друзі, та які повністю присвячувались музиці композитора), або ж для приватних балів. Роки написання цих творів Францом Ксавером припадають якраз на початок його перебування на українських теренах. Можливо, він, як і Ф.Шуберт, ці композиції писав теж для подібних заходів?

Романтичними віяннями та чарівною мелодикою була проникнута Соната для скрипки та фортепіано фа мажор (ор.15), із якою слухачі познайомилися завдяки Вірі Симчич (скрипка) та Костянтину Товстусі (фортепіано).

Віра Симчич

Напередодні концерту Віра Симчич розповіла Moderato про враження від виконання музики Франца Ксавера:

Віра Симчич: – «Музика Франца Ксавера свіжа, а це є цікавим і для виконавців, і для слухачів. Соната ор.15, яку ми виконуємо разом із Костянтином Товстухою, є раннім твором композитора, тут ще переважають класичні риси, адже, як нам відомо, у більш пізніх творах він починає звертатися до романтизму. Вона примикає до віденського класицизму, хоча третя частина є зовсім нетиповою для музики того часу. Але найцікавіше, як на мене, в цій музиці те, що вона дає простір для інтерпретації. Можна щоразу при виконанні додати або ж забрати певні ефекти, і це все одно прозвучить чудово!».

Дует у складі цих музикантів прозвучав доволі органічно, хоча іноді виникало враження, що фортепіано в деяких моментах дещо переважає. Однак вразило те, наскільки виконавці продумали кожен образ, адже у Сонаті було чимало різнохарактерних замальовок, кожну із яких вони намагались відтворити по-іншому.

Ця Соната вже звучала на LvivMozArt: 20 серпня у Палаці Потоцьких вона ввійшла у програму концерту «Тональність ностальгія». Її виконували дві сестри німецько-колумбійського походження – Анна та Лаура Гандлер. Якщо порівнювати два виконання, то інтерпретація Віри і Костянтина була більш камерною та делікатною, їй властиві повільніші темпи, аніж у сестер, та переважання динаміки на рiano.

Віра Симчич та Костянтин Товстуха

Наступними композиціями у «Не тільки Моцарт!» стали Варіації для фортепіано на невідому тему (ор.13) у виконанні Олексія Канке та Варіації для фортепіано на тему Менуету з опери В.А.Моцарта «Дон Жуан» (ор.2) у виконанні Станіслава Гумінюка.

Обидва музиканти продемонстрували кардинально різні підходи до трактування музики Франца Ксавера – зібраність, чіткість і легкість пасажів в О.Канке та романтична поривчатість С.Гумінюка, яка іноді спричиняла до ритмічної нестабільності, особливо у більш віртуозних варіаціях.

«Взагалі фігура Франца Ксавера цікава не лише для європейської спільноти, а й для української, адже в значній частині музики, яку він писав, відчуваються саме українські впливи. Це помітно навіть у тих Варіаціях, які я виконую: подекуди у композиції прорізаються національні фольклорні мотиви. Наприклад, інтонації в одній із них в мене викликають асоціації із піснею «Сонце низенько». Постать Моцарта-молодшого дозволяє нам поглянути на цей період в історії світової музичної культури з іншого боку, адже усі звикли лише до таких імен, як Й.Гайдн, В.А. Моцарт чи Л. ван Бетховен, а далі вже Ф.Шуберт, К.М.Вебер та інші представники романтизму, а от пласт музики саме перехідного періоду є не таким популярним. Тому цей досвід для мене став надзвичайно цінним!» – розповів про свої враження від музики Франца Ксавера Станіслав Гумінюк.

Станіслав Гумінюк

Завершила перший відділ Фінальна редакція Рондо фа мажор В.А.Моцарта для фортепіано, із якою слухачі познайомилися завдяки Антонію Баришевському. Легкість, точність, увага до найменшого мотиву чи фрази, та водночас невимушеність та дитяча наївність, були властивими цій інтерпретації.

ГАЙДН І БЕТХОВЕН

Другий відділ повністю складався із сонат двох віденських класиків: трьох сонат Й.Гайдна та двох сонат Л. ван Бетховена. Без сумніву, кожна з композицій була доволі складною для виконання та потребувала неабиякої зосередженості й витримки.

Кожен з музикантів впорався із цим завданням по-своєму, однак  хочеться зупинитися на моментах, які автора цих рядків вразили найбільше! Це перша частина із ранньої сонати Й.Гайдна ля мажор, у якій К.Товстуха зумів передати образну контрастність, та навіть  в деякій мірі імпровізаційність, властиву раннім сонатам композитора.

Виконання Сонати ре мажор Й.Гайдна А.Міщенко було проникнуте невичерпною енергією та водночас зібраністю. З особливим трепетом прозвучала повільна частина Сонати соль мажор у виконанні С.Гумінюка, який  почувався значно впевненіше, аніж, наприклад, у крайніх частинах цього ж твору.

Олексій Канке

На завершення вечора прозвучали Сонати №22 і 30 Л. ван Бетховена. Для виконання Олексія Канке (№22) властивими були монументальність та драматизм, цікаво звучали різкі динамічні переходи та іноді зовсім неочікувані акценти.

Інтерпретація Сонати №30 Антонієм Баришевським стала справжньою родзинкою концерту. Їй властиві текучість, плинність музичного матеріалу, плавність переходів між розділами. Вразила також уважність, із якою підійшов виконавець до цієї композиції, адже у сонаті є чимало місць, де увесь тематизм та засоби виразності поєднуються у своєрідну «звукову магму». Піаніст зумів навіть у цьому потоці виділити кожен з голосів, надати їм неповторних барв. Це ж саме стосується також і місць, де спостерігаємо гранично тиху динаміку.

Антоній Баришевський

Концерт «Не тільки Моцарт!» привабив чималу кількість охочих послухати музику Моцарта-молодшого. Вразила також і відкритість музикантів, які з радістю ділилися враженнями про виконання цих творів. У кожному з виконань була відчутна щирість та навіть нотка захоплення!

«Усі композиції концерту укладаються в цікаву лінію, яка дозволяє побачити Франца Ксавера на тлі віденських класиків, уявити, сприйняти  його більш об’ємно, не просто як гасло на знамені! Адже він створював музику, пов’язану із людськими переживаннями, з людьми, які жили тут! Це найважливіше, адже цей факт надає концерту мистецької цінності, тим самим відводячи на задній план формальність та церемоніальність!», – додав на завершення Павло Пімінов.

 

Фото надані VERE MUSIC FUND

 

Наталія МЕНДЮК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *