«Макбет» Дж.Верді на батьківщині Шекспіра

У творчості Джузеппе Верді є три опери, написані за сюжетами шекспірівських творів. Найбільш відомими є «Отелло» та «Фальстаф» – дві останні опери композитора, які він завершив наприкінці життєвого шляху. Натомість, опера за драмою В.Шекспіра «Макбет» створена на початку успішної кар’єри оперного композитора, ще до знаменитих «Ріґолетто» і «Травіати». Саме цю оперу у постановці Лондонської королівської опери матимемо можливість побачити і почути 23-24 травня в мережі українських кінотеатрів.

Показ постановок – опер, балетів та мюзиклів Королівського оперного театру у Лондоні, завдяки KyivMusicFilm, постійно відбувається на екранах кінотеатрів в різних містах України (Київ, Львів, Одеса, Харків). Лише цього року ми вже мали змогу «перенестися до Лондона» разом із глядачами кінотеатрів, щоб насолодитися виконанням «Богеми» і «Ріґолетто», балетами «Лускунчик» та «Аліса в країні чудес» та інших постановок, трансляція яких відбувається не лише в Україні, а багатьох країнах світу. На черзі «Макбет» – шекспірівська драма з кривавим сюжетом, про яку, чесно кажучи, мало написано в підручниках з історії музики. Ми вирішили детальніше дізнатися про цю оперу, щоб відвідати її показ із «величезним портфелем знань». Однак, навіть якщо ви відвідуєте трансляцію опери  нічого не знаючи про твір – не переймайтеся, адже показ відбувається з українськими субтитрами, а також із різноманітними коментарями в антракті опери від її режисерів та постановників, які детально пояснюють сюжет, музику та режисерську ідею втілення. Єдина ваша турбота – квитки на сеанс, який відбувається лише 1 раз (!), тому шанувальники класики полюють за квитками за довго до показу. Насолоджуйтеся!

«Макбет»: історія створення

Початок творчої кар’єри Джузеппе Верді був позначений великою трагедією. Після прем’єри своєї першої опери «Оберто» одразу на сцені міланського театру Ла-Скала, на молодого композитора звернули увагу імпресаріо, підписавши контракт на наступні три опери. Наступною мала бути комедійна опера – «Вдаваний Станіслав», підчас роботи над якою, Верді втрачає усю свою сім’ю – від хвороби помирає його дружина та двоє дітей. Найгіршим у його положенні було те, що він мав закінчити роботу над комедією, прем’єра якої провалилася. Після того Джузеппе Верді не мав ані найменшого бажання знову творити музику.

Однак, доля склалася інакше та внесла його ім’я у перелік найвідоміших композиторів в історії музики. До його рук потрапив сюжет за біблійним текстом, робота над яким допомогла композиторові подолати горе. «Набукко» – перша, одна із найвідоміших опер композитора, яка принесла йому величезну популярність. Не лише через чудову музику, але й символічне значення – в образі єврейського народу, які подолали вавилонян, італійці бачили паралель із власним змаганням у прагненні до об’єднання, роздробленої на той час, Італії. А знаменитий хор із цієї опери «Va, pensiero» досі вважається «другим гімном» Італії.

Однак, сам композитор кілька років потому визнав, що найкращою його оперою є не «Набукко», а саме «Макбет». Він все ще підтримував відносини та багато писав своєму тестю, батькові померлої дружини. Саме йому адресовані наступні слова композитора: – «Вже давно я мав намір присвятити одну із моїх опер Вам – моєму батькові, покровителю і другові. Я мав виконати цей обов’язок раніше… Тепер я надсилаю Вам «Макбета», якого люблю більше ніж попередні опери, і вважаю її найбільш достойною, щоб передати її Вам. Моє серце надсилає її – нехай інше серце її прийме! Ця опера має стати свідченням того, що моя вдячність Вам, моя любов до Вас – незнищенна…».

Прем’єра опери «Макбет» відбулася 14 березня 1847 року в Неаполі. Лібрето за однойменною трагедією Шекспіра було створено Франческо Марія П’яве, який згодом напише тексти до «Корсара», «Ріґолетто», «Травіати» та багатьох інших опер композитора. Дж. Верді цікавився п’єсами Шекспіра впродовж усього життя: на початку 40-х років він докладно вивчав сюжети «Гамлета» і «Бурі», а в 50-і рр. планував написати опери на всі відомі шекспірівські сюжети. Але склалося так, митець створив лише три композиції на основі В. Шекспіра: це «Макбет», «Отелло» і «Фальстаф» (за п’єсами «Генріх IV» та «Віндзорські насмішниці»).

Того ж 1847 року відбулася перша поїздка Верді до Лондона, де вже з успіхом йшли його опери «Набукко» та «Ернані».

Однак, опера «Макбет» зазнала ще однієї авторської редакції – майже через двадцять років, у 1865-ому, Верді редагує оперу, спеціально для постановки на паризькій сцені. Досі ця опера йде переважно у другій паризькій редакції, де є численні зміни щодо оркестрування, тривалості деяких номерів, а також додані окремі номери – зокрема, останній хор.

Сюжет

Сюжет «Макбета» надзвичайно насичений, кривавий та моторошний. Крім того, він є зовсім нетиповим для опер того часу, адже на першому плані тут не любовні переживання героїв, а заздрість, прагнення до помсти, вбивства, ненависть та жадоба влади, до якої головні герої прагнуть понад усе!

Дія відбувається у Шотландії на початку ХІ століття. Полководці Макбет і Банко після переможного бою повертаються у замок Макбета. На шляху їх оточують тіні відьом та пророчать Макбету королівський трон. Дещо згодом його дружина, леді Макбет, читає лист від чоловіка, де він оповідає про події, які із ним трапилися, та дізнається, що король Дункан, дядько Макбета, буде ночувати у них. Вона вирішує не втрачати момент та вмовляє Макбета вбити правителя.

У фінальному ансамблі, який завершує першу дію опери, композитору вдалося досягти небувалого ефекту, адже найбільш грандіозний номер знаходиться не у кінці, а саме на початку твору. Це зумовлено тим, що митець прагнув передати увесь трагізм подій, пов’язаний із вбивством правителя країни.

Макбет стає королем, однак його тривожить той факт, що родоначальником династії стане Банко, а не він. Подружжя Макбет обговорює наступні дії, які б могли виправити ситуацію: нащадок Малкольма втік до Англії, що лише сприяє відведенню підозр щодо вбивства короля. Але залишилися живими Банко із сином Флінсом, тому Макбет наймає вбивць для їх усунення. Однак вони не до кінця виконують замовлення: сину вдається втекти!

Святкова вечеря у палаці Макбетів на честь здобуття корони, під час якої перед головним героєм з’являється тінь Банко, яка сідає на трон. Макбета охоплює жах, а його дружина, намагаючись виправити ситуацію, співає застольну пісню. Однак він продовжує відганяти тінь та поступово втрачає глузд.

Сцена божевілля Макбета є одним із найяскравіших епізодів опери. Композитору тут вдалося передати значний контраст між станом головного героя та атмосфери свята, захоплення гостей чудовою застольною піснею леді Макбет.

Макбет повертається до відьом, та просить дізнатися свою долю. Вони розповідають герою про три видіння: щоб він остерігався Макдуфа, що йому не причинить зла ніхто, хто народжений жінкою, і третє – що він буде непереможним, поки на нього не рушить Бірманський ліс.

Макбет знову бачить привид Банко і восьми його нащадків, й втрачає свідомість. Прокинувшись вдома, дружина підмовляє його на вбивство Макдуфа та сімей Макдуфа і Банко. Він погоджується.

Макдуф клянеться помститися тирану. До нього приєднується син покійного Дункана, Малкольм. Численні біженці знаходяться на англо-шотландському кордоні. Малкольм наказує кожному із воїнів зрізати по гілці із Бірманського лісу та нести перед собою під час атаки. Макбет дізнається, що проти нього ведуть армію, але згадує про пророцтва відьом, та заспокоюється, адже йому нічого не загрожує. Він сприймає навіть байдуже смерть дружини.

Збираючи військо, він дізнається, що на нього рушив Бірманський ліс, а у бою із Макдуфом дізнається, що він народжений раніше строку за участі лікарів, а не матері. Він і вбиває Макбета. Опера закінчується прославленням нового короля Шотландії – Малкольма.

Музика

Музика опери якнайточніше передає усі нюанси сюжету. Це один із перших творів, де композитор приділив значну увагу глибинам людської психіки, адже і Макбет, і леді Макбет пішли шляхом, який привів їх до краху, поразки у нерівній боротьбі із долею – обоє вони гинуть.

Сам композитор вважав, що третьою головною роллю, після Макбета та його дружини, є партії відьом, написані для трьох хорів на шість жіночих голосів. Вони якраз і втілюють долю, а їх пророцтва викликають у героїв нестримну жагу до влади. Роль леді Макбет – наштовхнути чоловіка на страшний шлях вбивств та злодіянь, виконавши яку, вона сходить з розуму та помирає.

У музичних номерах твору Дж. Верді добивався чіткої вимови слів героями, особливо у ключових моментах опери, що й спричинило до того, що вокальні партії героїв є чимсь середнім між речитативом та мелодією, наближаючись до характеру людської мови. Роль оркестру в творі теж є надзвичайно важливою, адже він покликаний відобразити найтонші відтінки душевних переживань героїв, як це ми могли вже спостерігати, наприклад, у сцені божевілля Макбета.

У вишуканій постановці Філліди Ллойд для Лондонського оперного театру переважають чорний, червоний та золотавий кольори. Постановка Королівської Опери використовує нову версію опери Верді, створену в Парижі у 1865 році, до якої увійшла чарівна арія Леді Макбет «La Luce Langue».

«Макбет» Дж.Верді пожна побачити і почути:

  • 23 травня в кінотеатрі «Україна» (Київ)
  • 24 травня в мережі кінотеатрів «Планета Кіно» (Київ, Одеса, Львів, Харків)

Квитки: kisff.org/roh-live-macbeth/

Фото надані KyivMusicFilm

Партнерська публікація

  Наталя МЕНДЮК, Стефанія ОЛІЙНИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *