Моцарт у Львові? Так! Моцарт-син

Багатовікова історія Львова містить чимало таких сторінок, які підтверджують, що Львів завжди був не суто галицьким, а європейським перехрестям: різні культури залишали тут свої глибокі сліди. Однією з таких сторінок, ще недостатньо досліджених, є перебування у Львові наймолодшого сина  Моцарта — Франца Ксавера. Факт, що у Львові довгі роки жив і працював син великого композитора, також композитор, не є сенсаційним, але його перебування у місті дає достатньо матеріалу для захоплюючої документальної розповіді.

Наймолодший і останній син в сім’ї Моцартів — Франц Ксавер Вольфганг, народився у 1791 році всього за чотири місяця до смерті батька, який ніжно називав його Vovi: дитина мала вражаючу схожість з прямо-таки успадкованим характерним для Моцартів чітким малюнком вух. По смерті Вольфганга Амадея вдова композитора Констанца до нового заміжжя залишилась в скрутних матеріальних умовах, але рання музична обдарованість хлопчика змусила її зайнятись його навчанням. Вона, змінила ім’я сина та вирішила репрезентувати його, як Вольфганга Амадея-сина, художнього спадкоємця батька. Пізніше мати розповідала своєму другому чоловікові, Георгу Ніколаусу Ніссену, чому перейменувала сина в Вольфганга: «Ця дитина була – справжній Моцарт, оскільки одного разу його плач звучав в тон у той час, коли батько грав на фортепіано».

Констанція Моцарт – мати Ф.К.Моцарта. Hans Hansen [Public domain], via Wikimedia Commons

Рано виявивши музичні здібності, завдяки зусиллям матері і друзів сім’ї, Франц Ксавер отримав першокласну на той час музичну освіту. Його першим вчителем став празький професор Франц Немечек, перший біограф В.А. Моцарта, а пізніше у Відні — Зигмунд фон Нойком, улюблений учень Й. Гайдна. Вже у 1805 році, коли Францу Ксаверу виповнилось 14 років, відбувся його перший публічний концерт у приміщенні театру Віденської опери, який пройшов з великим успіхом. Мати занизила вік Вольфганга-сина, шукаючи сенсаційності. В програмі концерту стояла Кантата, спеціально написана Францем Ксавером до ювілею Й. Гайдна, і один з Концертів В.А. Моцарта-батька, в якому син виконував партію фортепіано. Один з вчителів Франца, Андреас Штрайхер, ще до концерту заявив, що в кантаті Моцарта-молодшого є арія, «якої не постидався б навіть батько». Цей дебют приніс фінансовий успіх, а газета «Берлініше Музикаліше Цайтунг» писала: «Він грає для свого віку дуже вміло, сподобалась також і кантата». Свої твори син став підписувати «Вольганг Амадей Моцарт-син». Він продовжив навчання у Йоганна Гуммеля, учня свого батька, а також у Г. Альбрехтсбергера (учнями якого були Л.Бетховен, К. Черні) та у А. Сальєрі. Альбрехтсбергер вчив композиції, Сальєрі безкоштовно вчив Франца співів та італійської мови і свідчив, що той володіє «рідкісним в музиці талантом і чудово звучить на фортепіано». Крім італійської молодий Моцарт вивчав французьку та англійську мови, напевно, готуючи себе до широкої гастрольної діяльності. В цей час він починає давати уроки гри на клавірі, якими вже може заробити собі на життя.

Сини В.А.Моцарта: Карл та Франц Ксавер. Hans Hansen [Public domain], via Wikimedia Commons

Але влаштуватись на постійну роботу у Відні Ф. К. Моцарту не вдалось і він, закінчивши навчання і прагнучи самостійності, вирушає на роботу за контрактом у Галичину. Тут він опинився в кінці 1808 року і загалом перебував з перервами 27 років — більше половини свого життя. Спочатку він вчителював в рогатинському повіті в родині польських аристократів Баворовських — в Стрілищах біля Підкаменя, потім був вільним художником у Янішевських — в Сарках (зараз Сарниках) коло Бурштина. В ці роки з 1808 по 1813 він неодноразово бував у Львові, або Лємбергу, як називали місто в Австрійській монархії,  а у 1811 році дав тут великий концерт.

Музичне життя тогочасного Львова мало всі риси європейського культурного центру: тут працювало багато австрійських, польських митців та музикантів, тут працював Імператорський королівський привілевійований театр, влаштовувались численні приватні та громадські концерти. Так, наприклад, «Чарівна флейта» В.А. Моцарта була поставлена на львівській сцені всього через рік після дебюту в Празі. У 1813 році Ф.К. Моцарт перебрався до Львова на постійне проживання і був вчителем гри на фортепіано та вільним композитором. В ці роки зав’язується творча приязнь між ним та видатним польським скрипалем Каролем Ліпінським, який був концертмейстером львівського оперного театру. Перебуваючи в Галичині, Ф.К. Моцарт написав кілька вокальних та інструментальних творів: кантати, сонати, полонези, варіації на теми народних пісень. В ці ж роки він пише твір, який стає діамантом в його творчій спадщині — Другий концерт для фортепіано з оркестром.

Львівська ратуша перед 1848 р. See page for author [Public domain], via Wikimedia Commons

Те, чого він прагнув, залишаючи Відень і вирушаючи на заробітки в Галичину, було певною мірою досягнуто: у Львові-Лємбергу він набув свободи від будь-якої гонитви за успіхами, так само, як і від постійних співставлень з батьком. Однак, зворотньою стороною свободи була ізоляція від європейського музичного процесу. В ті часи шлях від Відня до Львова займав 14 діб, крім того його постійні видавці Брейткопф та Гертель з Лейпцигу перестали друкувати рукописи, що він їм надсилав.

Це було однією з причин, що спонукала його вирушити у тривалу концертну подорож, і в 1819 році він їде на схід, і вперше в своєму житті опиняється за кордоном (Галичина тоді була частиною Австрійської імперії): дає концерти в Житомирі і Києві. Але оголошений чотиримісячний придворний траур змушує Моцарта перервати своє східне турне. Він змінює свої плани і повертається виступати у країнах Західної Європи: Польщі, Німеччині, Данії, Італії. Після відвідування Праги та Відня він восени 1822 року знову повертається до Львова, де стає одним із ведучих фортепіанних педагогів. Розпочинається період його найбільшої творчої продуктивності і популярності.

В цей час він проживає в родині губернського радника Бароні Кавалькабо, в будинку якого і вчителював. Дочка радника Юлія, вихованка Моцарта-сина, стала знаною піаністкою і композиторкою, яку цінував сам Р. Шуман.  Її матір, Йозефіна Бароні Кавалькабо де Кастільйоні влаштовувала в своєму домі концерти, на яких виступав і Моцарт.

В 1826 році він засновує хор Товариства святої Цецилії, покровительки мистецтв на зразок тих колективів, які він чув під час своєї подорожі по містах Європи. На жаль, створений Моцартом хор проіснував тільки три роки. Цей хор разом з театральним оркестром, яким керував скрипаль Кароль Ліпінський, неодноразово виконував твори В.А. Моцарта, зокрема Реквієм. Кілька таких концертів відбулось в соборі св. Юра. В одному із концертів хор і оркестр виконували Stabat Mater Йогана Медерича, який підписував свої твори «Галлюс», тобто «галицький». З 74-річним на той час Й. Медеричем Моцарта-сина пов’язували не тільки спільні професійні інтереси, але й теплі дружні стосунки. Моцарт вважав його одним з кращих контрапунктистів свого часу, вчився у нього композиції, неодноразово допомагав матеріально, а коли той помер, оплатив його поховання.

Протягом 1834-1838 років Моцарт-син був у Львові капельмейстером театрального оркестру, після чого переселився у Відень. В 1841 році відкрився «Моцартеум», а вже наступного року музичне об’єднання «Моцартеум» присвоїло Францу Ксаверу звання почесного капельмейстера. Помер Ф.К. Моцарт в 1844 в Карлсбаді (сучасні Карлови Вари). В його похованні приймала участь Йозефіна Бароні Кавалькабо де Кастільйоні.

Твори Моцарта-сина довгий час були забуті. Завдяки ініціативі професора Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка Дмитра Петровича Колбіна, дослідника життя і творчості Моцарта-сина, були відкриті невідомі раніше сторінки його життя, а музику можна було почути з концертної естради та медіа. В 1976 році студенти та викладачі тоді Львівської консерваторії відродили забуті і незнайомі твори композитора – по телебаченню, в концертах прозвучали дует з Кантати «Перший день весни», соната для віолончелі та фортепіано, Другий фортепіанний концерт, пісні. Фірмою грамзапису «Мелодія» було записано грамплатівку з творами Ф.К. Моцарта. Цей запис став раритетом, з якого можна знайомитись з музикою львівського Моцарта. Пізніше твори Ф.К. Моцарта неодноразово звучали в концертах. Хотілося б бачити у місті вулицю його імені, адже перебування, життя і діяльність людини, внесок якої в мистецьке життя Львова свого часу було вельми значним.

 

Головне фото – портрет Франца Ксавера Моцарта роботи Карла Ґотліба Швайкарта

 Сергій КАЛІБЕРДА,

член Національної Всеукраїнської музичної спілки,

президент Благодійної асоціації друзів органної музики і мистецтв

Автор висловлює щиру вдячність професору Д. П. Колбіну за консультації та матеріали

3 коментарі до “Моцарт у Львові? Так! Моцарт-син

  1. Баварський жив у будинку, який знаходився на території колишнього замку у с,Підкамінь біля Рогатина !

Залишити відповідь до Олег Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *