Фортепіанний оазис на Київ Музик Фест

Музичні гурмани нарешті дочекалися улюбленої події осені – Київ Музик Фесту. Його насичена програма впродовж 26 вересня – 4 жовтня традиційно покликана потішити найвибагливіші слухові рецептори та подати свіжі, щойно з-під композиторського пера, музичні шедеври на будь-який смак. В меню фесту усі можливі жанри – симфонічна, камерна, хорова, електроакустична та інструментальна музика.

Допоки поціновувачі масивного оркестрового tutti, важкої міді та гуркоту литавр обирають серед розмаїття симфонічних та камерних програм, є гурмани, які щороку чекають на особливий день – коли звучатиме Його чорно-біла Величність. Цього року Piano Day припав саме на Міжнародний день музики – 1 жовтня. Навряд організатори приховали в цьому якийсь меседж, але ж як символічно!

Програма Дня Фортепіано — класична трапеза з трьох курсів: українська класика (не в сенсі визначення стилю, а місця в загальній спадщині) у творах Бориса Лятошинського в якості вишуканого аперитиву в першому концерті, сучасна академічна музика, представлена творчістю Олександра Щетинського, в другому, як основний курс, і на десерт  – джазові композиції Івана Тараненка у виконанні IvanTaranenkoMusclub в третьому концерті.

Відповідно до концепції програми перший та другий концерти отримали назви фортепіанних речиталів 1 та 2. Оскільки слово «речиталь» трактується як сольне виконання, вочевидь, цим пояснюється той факт, що третій концерт, на відміну від попередніх, має назву «На крилах янголів» за однойменною композицією Івана Тараненка, чий концерт завершуватиме програму дня.

Аперитив

Фортепіанний речиталь 1, присвячений 125-річчю від дня народження Бориса Лятошинського, має підготувати слухача до подальшого сприйняття сучасної музики. Адже музика Лятошинського, попри всі новаторські риси, зберігає зв’язок із впізнаваним для широкого загалу пізнім романтизмом, імпресіонізмом та фольклорними джерелами.

Познайомити публіку із його фортепіанними творами традиційно доручено відомому львівському композитору, піаністу та музикознавцю Олександру Козаренку. Слухачі матимуть нагоду почути левову частку фортепіанної спадщини композитора – Сонату, два опуси Прелюдій та Концертний етюд-рондо. Олександр Козаренко присвятив вивченню особливостей стилю і музичної мови Лятошинського багато статей та нарисів, тому саме в його виконанні очікують осмислену та максимально наближену до авторського задуму інтерпретацію.

Твори, які звучатимуть, були написані в різні періоди життя композитора, тому дозволять слухачу сформувати доволі цілісну картину його стилю. Дегустування музики одного з найвідоміших українських композиторів розпочнеться з Сонати № 1 (1924), написаної в ранній період творчості. Дослідники багато пишуть про впливи композиторів «Могучої Кучки», творчості С. Рахманінова, О. Скрябіна та імпресіоністів на формування стилю Лятошинського, тому якщо останнім фортепіанним твором, який ви чули, були, скажімо, прелюдії Дебюссі, то естетичного шоку з вами не станеться.

Далі звучатимуть два опуси Прелюдій, написаних у буремні воєнні роки. Біль війни, на жаль, надто актуальна для нас тема, тому із розумінням та сприйняттям цієї музики проблем бути не має. І завершуватиме Перший речиталь Концертний етюд-рондо, який своєю винятковою віртуозністю очевидно відсилає до фортепіанних концертів та Трансцендентних етюдів Франца Ліста.

Основний курс

Основну страву в Другому речиталі запропонує публіці ще один знаковий тандем «композитор-виконавець» –  Олександр Щетинський та Олег Безбородько. Двох митців давно поєднує тісна співпраця в спільних проєктах та концертах. Саме Олег найчастіше презентує твори Олександра на фестивалях, конкурсах та музичних вечорах.

Олександр Щетинський є представником харківської композиторської школи. Навчання у Польщі та Данії, участь у міжнародних конкурсах принесли композитору численні перемоги і нагороди, а також визнання серед закордонної публіки і колег. В доробку композитора – оперні, симфонічні, камерні та інструментальні твори. Однією з останніх гучних подій в музичному житті столиці, пов’язаних із Щетинським, була постановка опери «Наталка Полтавка» в 2018 р, яка, попри повністю переосмислений концепт, не уникла порівнянь із легендарною «попередницею» Миколи Лисенка.

Олег Безбородько  – один з небагатьох піаністів, які не бояться полишити комфортні рамки класики та романтизму, і відкривати публіці твори сучасних українських композиторів – Валентина Сильвестрова, Ігоря Щербакова, Золтана Алмаші та багатьох інших.  Це також пояснюється й тим, що сам Олег є відомим композитором. Його творчість визнана в Україні й поза її межами, а твори виконують кращі колективи: ансамблі: «Київська Камерата», «Київські солісти», Nostri Temporis, та інші. А хто може виконувати сучасну музику краще, ніж композитор, який сам мислить у парадигмі сьогодення.

Відкриватиме Другий речиталь світова прем’єра твору Олександра Щетинського «Світ ловив його» (Епітафія Григорію Сковороді). Враховуючи той факт, що більшість прем’єр композитора відбуваються за кордоном, слухачі Київ Музик Фесту матимуть дійсно унікальну нагоду почути «Епітафію» першими. Продовжать програму вже відомі фортепіанні композиції: «Подвійний відблиск» (2006), «Наодинці» (1994), Варіації (1979), «Моління про чашу» (1990) та «Музика Харкова» (1981/1989).

Творчість Щетинського є складною «стравою» із широкою палітрою смакових нюансів. Тут вам і серійність, і мінімалізм, і багато інших речей, в які не зануришся без келиху вина. Тому легко точно не буде. Цікаво і терпко? – Ще б пак!

На десерт

Фінальним акордом в букеті естетичних вражень стане третій концерт вечора – виступ джазового тріо IvanTaranenkoMusclub у складі Івана Тараненка (фортепіано), Назара Стеця (контрабас) та Олега Пахомова (ударні).

Іван Тараненко – один з корифеїв Київ Музик Фесту. Його твори часто можна почути на джазових концертах і фестивалях сучасної музики: «Осінній джазовий марафон», «Київ-Травень-Джаз», «Фарботони» (засновником якого є сам композитор), «Музичні прем’єри», «Musica Electronica Nova» (м. Вроцлав).

Джаз-бенд IvanTaranenkoMusclub було створено у 1996 році (під старою назвою МузКлуб І. Тараненка). Колектив регулярно експериментує із виконавським складом, запрошує до проєктів різнопланових музикантів, утворюючи цікаві коллаби. Бенд ділив сцену із відомими музикантами та колективами: Ніною Матвієнко, Романом Гриньківом, Богодаром Которовичем, Богданою Півненко, ансамблями «Київськві солісти», «Київська камерата», Національним академічним оркестром народних інструментів, Симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України.

Творчість Івана Тараненка являє собою синтез джазу, фольку, рок-музики та класики. В проєктах IvanTaranenkoMusclub часто фігурує слово ф’южн: композитор не лише міксує різні стильові напрямки, а й експериментує із тембрами, оркестровкою, електронною музикою.

Пане Іване, чим цьогорічна програма відрізнятиметься від ваших попередніх виступів на Фесті?

– Я мав виступати сольно, але подумав, що із сольною програмою виступити я завжди зможу, і якщо вже випадає можливість пограти із таким тріо, попри всі концерти і роботу кожного з нас – нею не можна нехтувати. Це буде наш дебют саме в такому складі. Із Назаром Стецем ми вже давно працюємо разом. Олег Пахомов для мене є своєрідним відкриттям цього року, ми з ним разом виступали на Kyiv Bouquet Stage. Різні творчі колаборації більше цікавлять людей. Головне, щоб нам цікаво було музикувати разом, і щоб цим перейнялася публіка.

В програмі є ті твори, які ми раніше грали з бендом і навіть оркестром, але оскільки вони початково створювались для малого складу, в тріо вони звучатимуть цікаво і зовсім по-новому. Будуть і абсолютно нові твори, написані спеціально для тріо.

Ваш Концерт, на відміну від попередніх концертів-речиталів, було названо за вашим твором – «На крилах янголів». Це якось визначає його програму?

– Власне, сама ця назва є багатоликою. Можна споглядати все, що навколо, і споглядати самого себе, свої думки і бачення, а з іншого боку – минуле, сьогодення і майбутнє. Навколо цієї назви можна було б вибудувати сакральну програму, ідея якої одна – наш навколишній світ, і ми в цьому світі; те, як ми мислимо, як живемо і які наші відчуття. По суті все це неможливо без промислу Божого, саме тому назва «На крилах янголів» – ми з янголами народжуємось, ми з ними помираємо. Це нерозривна людська сутність, яка через божий промисел закладена в нас. Як янголи є нашими провідниками, так і музикант в певному сенсі є також провідник. 

Як член мистецької ради фестивалю, чи маєте Ви якісь слухацькі очікування від Фесту?

– Цього року програма фестивалю надзвичайно цікава. Через зрозумілі причини в ньому братиме участь мінімум закордонних музикантів, але з усім тим це зайвий раз доводить, що українська композиторська школа є абсолютно конкурентоздатною, і що нам немає проблем виступити на високому рівні в будь-якому місці і з будь-якою програмою. Тому я чекаю на гарне виконання і гарну віддачу від публіки. Звичайно, я б дуже хотів попасти на всі концерти, але враховуючи що попереду у мене два виступи, до яких я маю гарно підготуватися як виконавець і як автор (дописую партитуру), то не впевнений, що зможу бути скрізь. Тож буду намагатися потрапляти на ті концерти, на які матиму можливість.

Драматургія концерту вимальовується доволі послідовна: українська класика (не в сенсі визначення стилю, а за роллю та місцем в загальній спадщині) в творах Лятошинського, сучасна українська академічна музика Щетинського та джаз-ф’южн від Івана Тараненка і музикантів IvanTaranenkoMusclub. Програми трьох концертів стилістично різні, тож можна обрати один відповідно до смакових вподобань або ж, для найвитриваліших, отримати повний спектр вражень та емоцій протягом всього Piano Day.

Київ Музик Фест є гучною подією, як в переносному, так і в прямому сенсі. Симфонічні концерти завжди домінували в його програмі, і це й не дивно, адже симфонічний оркестр – улюблена палітра композиторів, яка дає можливість продемонструвати максимальний політ творчої фантазії, володіння техніками та музичними засобами. Тож Piano Day – це своєрідний оазис, можливість відпочити від тембрового розмаїття і (пардон мільйон разів) симфонічного пафосу, натомість сповна насолодитися фортепіанним соло, віртуозністю виконавців та пронизливою тишею, коли піаніст здіймає руки над клавіатурою, і всі завмирають в очікуванні першого звуку.

Тож запрошуємо до насиченої музичної трапези, яка точно втамує спрагу до якісної фортепіанної музики.

Де подаватимуть: в Будинку звукозапису Українського радіо

Коли подаватимуть: 1 жовтня, о 15:00, 17:00 та 19:00

Аліна ПЛАХТІЄНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *