Фестиваль творчостi Людоміра Ружицького

Львову пощастило стати перехрестям культурних доріг. Можливо, саме цей «бонус» історії допоміг доволі швидко не просто набути слави культурної столиці, а й стати нею і утвердити свій статус. Однак, не для всіх Львів центр музичного життя: в свідомості певної частини населення – Львів провінція. Хай там як, але у всі часи саме до провінційного Львова з’їздились кращі музиканти з різних країн. За останні кілька років спостерігаємо пожвавлення культурної співпраці між львів’янами та польськими колегами. В середині вересня, а саме з 15 до 17 вересня у Великому залі ЛНМА ім. М.Лисенка та Концертному залі ім. С. Людкевича відбулося знайомство та … повернення деяких постатей до Львова.

З чиєю ж творчістю і хто цього разу знайомив львівську публіку?  Завдяки співпраці Нижньосілезької Філармонії в Єленій Гурі, Львівської філармонії впродовж трьох концертних вечорів меломани розкривали для себе творчість польського композитора першої половини ХХ століття Людоміра Ружицького.

Людомир Ружицький (1883 – 1953) – польський композитор, диригент, піаніст, педагог музичний критик, організатор музичного життя. Творчий злет випускника Варшавської консерваторії (в класі учні Кароля Мікулі, Александра Міхаловського) відбувся досить рано: вже в 24 роки його запрошують до Львова (ймовірно з ініціативи артистичного директора Галицького музичного товариства (ГМТ) та Консерваторії при ньому – Мєчислава Солтиса). Пропозиція була більш ніж привабливою: молодий музикант обіймає посаду головного диригента ГМТ та професора класу фортепіано в Консерваторії. Саме у Львові 26–річний композитор дав успішний авторський концерт. До переїзду у Львів встиг проявити організаторські здібності: спільно з Каролем Шимановським та іншими діячами заснував Спілку молодих композиторів Польщі. Перу Ружицького належать 6 опер, 1 оперета, 2 балети, 9 симфонічних поем, два концерти для фортепіано з оркестром, концерт для скрипки з оркестром, низка вокальних та камерно-інструментальних композицій (детальніше дізнатися про композитора).

Відкрила серію концертів наукова конференція у залі ЛНМА ім. М. Лисенка. Професор Музичної Академії ім. Кароля Шимановського в Катовіцах Шимон Кшешовец та учасник Шльонського квартету Аркадіуш Кубіца у своїх доповідях окреслили основні події життя, деякі особливості формування творчого «я» та цікаві факти з історії написання музичних шедеврів. Цінність цих доповідей полягала в тому, що пролунали вони з уст виконавців, які знають музику Ружицького «з середини». Після цих доповідей деякі запитання все ж повисли в повітрі. І на всі з них неперевершено лаконічно і точно відповіла Завідувач кафедри історії музики ЛНМА, професор Любов Кияновська. Логічним продовженням конференції став концерт за участю Шльонського квартету та студентів і аспірантів Академії.

14658161_881410608655643_248765738_n
Шльонський квартет: Шимон Кшешовєц, Аркадіуш Кубіца – скрипка, Лукаш Сирніцкі – альт, Пйотер Яносік – віолончель

Цього разу сили були рівні: гості з Республіки Польща та їхні молодші колеги, які вже встигли заявити про себе на низці всеукраїнських та міжнародних конкурсів, подарували слухачам кілька високохудожніх інтерпретацій. Відкрила фестиваль «Рапсодія для фортепіано, скрипки та віолончелі» у виконанні  Максима Саська, Ігоря Муравйова та Анастасії Мякушко. Своїм прекрасно зіграним ансамблем (хоч досягти єдності трьох таких яскраво індивідуальних самостійних партій – не найпростіше завдання), професійним та напрочуд емоційним виконанням музиканти задали тон вечора.

Після інструментального ансамблю прозвучала фортепіанна композиція. Чудовий піаніст, Л.Ружицький в своїх фортепіанних творах демонструє високу майстерність фортепіанної техніки та винахідливість у виборі виразових засобів. «Гра хвиль» ожила під руками Ярослава Мішка. Образи природи, а особливо води дуже приваблювали композиторів-романтиків, а ще більше – імпресіоністів. Хоч імпресіонізм на той час вже заполонив чи не всю Європу, «Гра хвиль», безперечно, твір романтичний, зміст якого пов’язаний з внутрішнім світом автора – і цю  емоційність, глибину і небанальність прекрасно вловив і передав виконавець, Я. Мішко.

Ще один шедевр камерної музики Ружицького, Соната для віолончелі і фортепіано, прозвучала в виконанні  Оксани Литвиненко та Андрія Макаренка. Обоє виконавців  мають всі шанси стати відомими солістами. Але цього разу вони розкрили свій талант як учасники камерного ансамблю, і, варто сказати – зразкового ансамблю. І віолончелістка, і піаніст продумали свої партії до деталей і змогли досягти напрочуд тонкого нюансування,вибудувати кожну кульмінаційну лінію,  випукло зіграти кожну деталь своєї самостійної партії не порушивши ансамблю.

Кульмінаційним завершенням концерту-відкриття став виступ Шльонського квартету (у складі: Шимон Кшешовіц, Аркадіуш Кубіца, Лукаш Сирніцкі, Пйотр Яносік). Струнний квартет ля–мінор залишив дуже яскраве враження і зірвав масу аплодисментів.

16 вересня в чудово продуманій програмі організатори фестивалю представили на огляд публіки різножанрові твори Людоміра Ружицького. Слухачі ознайомилися з хоровою, симфонічною, інструментальною сторінками творчості композитора. У виконанні хору «Глорія» та Гельського камерного хору під курівництвом Володимира Сивохіпа прозвучали пісні для мішаного хору. Зіркою вечора був Симфонічний оркестр Нижньосілезької Філармонії в Єленій Гурі під батутою молодого, амбітного та багатообіцяючого диригента Шимона Маковскі. Симфонічна поема «Станьчик», сюїта з балету «Пан Твардоський» та Концерт для скрипки з оркестром (соліст – Шимон Кшешовєц) не залишили байдужими нікого з присутніх.

14658270_881410791988958_672833075_n
Диригент Шимон Маковскі

На завершення фестивалю прозвучало два великих твори: Концерт для фортепіано №2  Людоміра Ружицького (соліст Сергій Григоренко) та П’ята симфонія Густава Малера. Це подія в масштабах Львова – непересічна, адже симфонічні полотна в програмах Львівської філармонії не часті гості. Блискучим початком концерту стало виконання Фортепіанного концерту представника «Молодої Польщі». Соліст, Сергій Григоренко, який вже заробив добру репутацію, грав як завжди дуже добре. Диригент Шимон Маковський блискуче впорався зі своїм завданням. Особливо підкупила його емоційна диригентська манера. На перший погляд, дуже граційні і водночас напружені і широкі, жести диригента могли сприйнятись як певна позірність. Але будь-які хибні уявлення розвіювало звучання оркестру. Це повне взаємопорозуміння диригента та творчого колективу, попри відносно недовгу історію співпраці. Кожна частина симфонії Малера прозвучала у всій повноті і різноманітності знайдених автором барв, кожна лінія партитури була визвученою, кожен образ  – показано виразно. Особливе враження справило напрочуд красиве Адажієтто. Не дивно, що після концерту вдячна публіка кількаразово змушувала диригента повертатися.

Щоб не залишити відкритих запитань, в якості завершення, розкрию таємницю повернення: завдяки цьому фестивалю музика Ружицького повернулася до Львова. Саме Львів – був першою сходинкою у творчій кар’єрі 24-річного піаніста, диригента, композитора Людоміра Ружицького, і тут в провінції Європи поруч з операми Вагнера виконали ранні твори митця. А ще Фестиваль Ружицького повернув до Львова … Густава Малера і тепер, через 113 років після візиту автора, його творчість нарешті зрозуміли і  достойно оцінили.

Тетяна Рибаківна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *