11 травня 2018 року Музей Іоанна Пінзеля відчинив двері міжнародному фестивалю камерної музики «3/4». Звучання бандонеону, гітари і гобою у виконанні метрів камерної музики – Клаудіуша Барана, Міхала Наги й Аркадіуша Крупи, прозвучали найкращі зразки музики різних епох – від Скарлатті до П’яццоли.
Концерт розпочав дует Міхала Наги та Аркадіуша Крупи. Аркадіуш Крупа (гобой, Польща) є постійним учасником національних та міжнародних фестивалів. Музикант виступає переважно у складі камерних ансамблів, з якими здійснив чимало записів для всесвітньовідомих лейблів (Naxos, Virgin, Deutsche Grammophon), а також для Польського радіо. Польський гітарист Міхал Наги – активно гастролює у складі різних камерних ансамблів: зокрема, у дуеті із гітаристом Марчіном Сятковським, скрипалем Павлем Вайраком, гобоїстом Аркадіушем Крупою і бандеоністом Клаудіушем Бараном. Він є співавтором музичних композицій, які стоять на межі сучасної музики і джазу. Відомий музикант є також учасником міжнародного гітарного квартету «Guitar 4mation», який спеціалізується на виконанні музики ХХ-ХХІ століття.
Музичний вечір відкрився авторськими транскрипціями сонат Домініко Скарлатті. У творчій спадщині композитора особливе місце займають сонати для клавіру – бравурні, дотепні твори, сповнені запалу, блиску і вигадки. Інколи сонати викликають асоціації з образами опери-buffa, або з італійським скрипковим репертуаром, від народно-танцювальних інтонацій, причому не тільки італійських, а й також іспанських та португальських. Народний імпульс своєрідно поєднується з лоском аристократизму, імпровізаційність – зі строгістю сонатної форми. Інновацією на той час вважалася специфічно клавірна віртуозність: гра регістрів, перехрещення рук, величезні стрибки, ламані акорди, пасажі подвійними нотами.
Майстерне володіння технікою гри на гобої продемонстрував Аркадіуш Крупа. У миттєвих іскорках трелей і форшлагів мелодії музикант яскраво відтворив блиск і гумор музики бароко. Різноманітний, наче різьблений звук гобою, енергійний і захоплюючий ритм надав виконанню особливої виразності.
Чергування мажорних і мінорних сонат змінювалися одна за одною з блискавичною швидкістю, від якої перехоплювало подих. Складалося враження, що – мелодії немов полум’яні язики, які спалахували і зникали у нескінченність. Навіть у буколічних творах, сповнених меланхолії сонатах – ре мінор, К.481 і мі мінор, К.98, у яких Скарлатті постає поетом, що споглядає буття навколо себе, або замислюється над вічністю, зберігались енергія, азарт, бурхливість почуттів. Постійно відчуваються або швидкі або розмірені удари пульсу.
Разом з наступною Сонатою Соль мажор (К. 169) слухач опинявся в атмосфері сонячного ранку. Десь далеко відлунював дзвін срібних вудил, звуки дудок, які наввипередки імітували один одного. Несподівані зміни мажору і мінору підкреслювали чуттєву, навіть, зухвалу безтурботність.
Наступні два твори у виконанні Міхала Наги і Аркадіуша Крупи – транскрипції відомих арій із опер В. А. Моцарта «Викрадення із сералю» та «Чарівна флейта». Музиканти оригінально інтерпретували образи моцартівських героїв. Лукава, граціозна Блонда з другої дії «Durch Zärtlichkeit und Schmeicheln», кумедний Папагено в арії «Der Vogelfänger bin ich ja» розповідає, як йому подобається ловити птахів, але краще б зловити жінку.
Другу частину концерту представляли твори у виконанні Клаудіуша Барана, польського акордеоніста, бандонеоніста, котрий успішно поєднує концертну діяльність з викладацькою, а на даний час є ректором Варшавського Університету Музики імені Ф.Шопена. Клаудіуш Баран виступав з найкращими оркестрами Європи: Orkiestra Polskiego Radia «Amadeus», Sinfonietta Cracovia, Polska Orkiestra Radiowa, Orkiestra AUKSO, «Capella Bydgostiensis», Camerata Academia, «Vratislavia», Dresdner Philharmoniker, Philharmonie Meinengen та багатьма іншими. Музикант здійснив чимало записів для Польського радіо та телебачення, музики для кіно і театру. У 2003 році для музичного лейблу Sony Classical Клаудіуш Баран випустив компакт-диск із сольними та камерними творами А. П’яццоли. Того ж року платівка отримала нагороду Фонографічної академії «Фридерик 2003» у категорії «Найкращий альбом камерної музики». К. Баран вважається одним із кращих сучасних інтерпретаторів композицій А. П’яццоли. Саме творчості «короля танго» була присвячена друга частина концерту.
Без бандонеона немає танго, кажуть аргентинці. Цей інструмент надає музиці особливого звучання. З’явившись в Німеччині, бандонеон наприкінці ХІХ століття був завезений до Аргентини і увійшов до складу танго-оркестрів. На думку мистецтвознавця Оскара Зуччі, особливість інструменту полягає у тому, що при відкритті міхів його звучання стає блискучим і ясним, а при закритті звуки приглушені і хриплуваті. П’яццола, відомий у Аргентині як «El Grand Astor» («Великий Астор»), відкрив оригінальну сторінку розвитку музичного мистецтва другої половини ХХ століття. Він не тільки композитор, а й неперевершений майстер гри на бандонеоні, родоначальник стилю, що отримав назву «Танго Нуево» (ісп. Tango Nuevo). Під його пристрасні мелодії танцює весь світ.
По-справжньому захоплюючою виявилася блискуча техніка Клаудіуша Барана, його неймовірне відчуття звуку, трепетної інтонації. Музикант відтворив світ томливих, напоєних пристрастю мелодій. Ритми танго, запальні почуття, таємничі звуки ночей, музика, яка народжує любов – таким виявився вечір для тих, кого Клаудіуш Баран переніс з музикою П’яццоли у світ любові і пристрасті. Прозвучали такі твори як «Сafe 1930», «Nightclub 1960» із циклу «Histoire du Tango» та інші композиції.
На завершення концерту музиканти презентували увертюру до опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні, у виконанні Міхала Наги (гітара), Аркадіуша Крупи (гобой) та Клаудіуша Барана (бандонеон). Цей виступ викликав гарячий прийом у публіки різного віку. На вигуки «Браво!» музиканти відгукнулися композицією з гедоністичною назвою «Вода й вино».
Концертна програма охоплювала твори композиторів різних епох, національностей, стилів, а фестиваль камерної музики «3/4» став чудесною можливістю ближчого знайомства гостей і жителів Львова з камерними композиціями для гітари, гобою та бандонеону у виконанні неперевершених польських музикантів.
Фото надані організаторами фестивалю “3/4”
Юлія ПУТІКОВА