В останній день фестивалю, напередодні урочистого закриття, на слухачів LvivMozArt чекав черговий сюрприз – концерт ізраїльської піаністки Яри Таль, присвячений випуску її диску із полонезами Франца Ксавера Моцарта. Також гості мали можливість послухати гру всесвітньо відомого фортепіанного дуету у складі Яри Таль та Андреаса Ґротгузе!
Фортепіанний дует у складі Яри Таль і Андреаса Ґротгузе є одним із найбільш плідних та найпопулярніших у світі. У репертуарі цих талановитих музикантів є найрізноманітніші твори для 4-ручного виконання різних епох та композиторів, і більшості із них вони вперше здійснили записи. Разом із компанією звукозапису «SONY CLASSICAL» вони випустили понад 40 дисків із музикою Й.С.Баха, Ф.Мендельсона, К.Черні, Й.Брамса, М.Реґера та ще багатьох інших митців.
Дует Яри Таль та Андреаса Ґротгузе є справді унікальним, адже їм вдається надзвичайно точно відтворювати стилістику композиторів різних епох: від Й.С.Баха до К.Дебюссі та Д.Шостаковича. Цих музикантів по праву можна віднести до гілки інтелектуального виконавства, адже нерідко перед своїм виступом вони проводять невеликі вступні лекції, або ж дають короткі коментарі, у яких розповідають про стилістику композицій, образний зміст та різного роду технічні труднощі, тим самим допомагаючи слухачам налаштуватись на музику, яка звучатиме.
Своєрідною преамбулою стало виконання Сонати ре мажор В.А.Моцарта (KV381) для фортепіано в 4 руки. З перших нот вразила єдність та зіграність музикантів, іноді навіть можна було забути про те, що за роялем двоє піаністів. М’якість та заокругленість мелодичних ліній, плавність переходів та надзвичайно теплий тембр, зачарували з перших секунд!
Репертуар, який виконавці підготували для концерту, був побудований доволі логічно: після твору Моцарта-батька, у виконанні Яри Таль прозвучали 6 меланхолійних полонезів Франца Ксавера.
Яра Таль – ізраїльська піаністкa, бренд-музикант лейблу «SONY CLASSICAL». У серпні 2017-го року виконавиця презентувала свій новий диск, присвячений полонезам Франца Ксавера Моцарта та Фридерика Шопена.
Відомо, що фортепіанна музика була провідною сферою творчості Моцарта-сина. Крім того, митець чи не першим серед романтиків звернувся до жанру полонезу у фортепіанній музиці.
Перед виконанням Яра Таль поділилася історією свого знайомства із цими творами, а також історію їх створення:
«Я була вражена, оскільки ніколи не чула про цього композитора. Також мене вразила краса його творів, особливо полонезів. Вперше, коли я читала з листа одну із його композицій, я подумала, що, мабуть, він трохи списав у Ф.Шопена, але тоді я зробила невелику математичну вправу, і зрозуміла, що коли цей твір був написаний, то Шопену було 5 рочків, а коли вийшов наступний опус полонезів (ор.22), то йому було десь під одинадцять. Тут я дійшла до думки, що все сталося навпаки: можливо Шопен навіть був на одному з концертів Моцарта-молодшого у Варшаві, оскільки на той час ця постать була доволі популярною на цих теренах і Ф.К.Моцарт був гастролюючим музикантом».
Також вона розповіла про те, що на її думку, саме в околицях Львова Моцарт-молодший зумів позбутися тиску постаті батька, а полонези стали цьому свідченням, бо у них він чи не вперше висловив свої романтичні почуття. Ці почуття звісно ж були пов’язані із Жозефіною Бароні де Кавалькабо, для якої він їх і створював. Саме кохання митця, за словами Яри Таль, і є ключем до розуміння цих творів композитора.
Піаністка виконала шість полонезів: три із ор.17 та три із ор.22. Усі вони були мінорними, у них переважали меланхолійні, ліричні та іноді навіть похмурі образи, які чергувались із мрійливими та світлими середніми розділами.
Друга частина заходу повністю була присвячена музиці композиторів-романтиків. У виконанні фортепіанного дуету прозвучали «Східні картини» для фортепіано в 4 руки Роберта Шумана (ор.66) та Фантазії для 2-ох фортепіано фа мінор (D940) Франца Шуберта.
Перед двома творами на слухачів теж чекали невеликі коментарі. Однак вже від Андреаса Ґротгузе. Він розповів про книгу, яка надихнула Р.Шумана на написана «Східних картин», про складність перенесення в музику східних мотивів та про те, у якому місці в композиції все ж присутнє пряме свідчення про цю тематику (ремаркa «reuig, andächtig» (зі спокусою, зі спогадом) у шостій п’єсі циклу).
Також піаніст розповів про цікаве припущення щодо виникнення теми Фантазії фа мінор Ф.Шуберта, яка є одним із найвідоміших творів для виконання в 4 руки:
«Відомо, що Ф.Шуберт тривалий час був вчителем Кароліни Естергазі. Ім’я Кароліни пишеться через літеру «С», а ім’я Франца – через «F», і відповідно до цього мелодія починається із ноти до (С), та далі рухається стрибком на кварту вгору – до фа (F); Франц надіється, що Кароліна відповість йому із взаємністю. Звісно, що цього не сталося, бо між ними була велика соціальна прірва».
Обидві композиції, які прозвучали у другій частині концерту, є доволі складними з точки зору інтерпретації. Між музикантами можна було помітити неабияке взаєморозуміння, вони просто насолоджувались цією музикою, та зуміли передати своє захоплення усім, хто був присутній на концерті. Їх виконання створило неповторну камерну атмосферу, враження якої посилював неймовірний інтер’єр Будинку вчених у Львові!
Фото надані організаторами LvivMozArt
Наталя МЕНДЮК