Дмитро КОЛБІН: “Вплив Моцарта-сина на музичне життя і культуру міста Львова був значним”

В музичних колах про персону Франца Ксавера Моцарта та його діяльність у Галичині знають давно, завдяки дослідженням українських музикознавців. Один з перших дослідників творчості Франца Ксавера Моцарта у Львові – Дмитро Петрович Колбін, професор Львівської музичної академії, музикознавець, скрипаль, колишній голова Моцартівського товариства у Львові, погодився відповісти на деякі питання щодо перебування у місті Моцарта-сина.

— Як відомо, з дітей В.А. Моцарта батька пережили тільки двоє його синів: Карл Томас, який обрав кар’єру державного службовця, хоч був непоганим піаністом, та Франц Ксавер, композитор, диригент і педагог. В своїй фундаментальній праці «В.А. Моцарт» Г.Аберт пише про шістьох дітей, а Х. Райшенбокк — про сімох. Скільки ж всього дітей народилося в сім’ї Моцартів?

Дмитро Колбін: —На підставі офіційних записів і церковних книг доведено, що дітей було шестеро:

Раймунд Леопольд           16/VI 1783   —   21/VIII  1783

Карл Томас                       21/ІХ 1784   —   31/Х     1858

Йоган Томас Леопольд    18/Х   1786   —  15/ХІ    1786

Терезія                              27/ХІІ 1787   —  29/VI    1788

Анна                                 16/ІХ  1789   —  16/ІХ    1789

Франц Ксавер                   26/VII 1791   —  29/VI    1844

Як бачимо, четверо померли немовлятами. Це прикро, але така статистика дитячої смертності на той час була звичайною.

Сини В.А.Моцарта: Карл та Франц Ксавер. Hans Hansen [Public domain], via Wikimedia Commons

— Серед вчителів Ф.К. Моцарта був А. Сальєрі. Як на Вашу думку це співвідноситься з легендою про отруєння В.А. Моцарта?

Дмитро Колбін: — Існують як прибічники, так і противники версії отруєння. Обидві сторони знаходять аргументи на свою користь. На мою думку, навряд чи вся сім’я Моцартів зберегла б дружні стосунки з Сальєрі, якби він був причетний до смерті голови сім’ї.

— Де у Львові знаходився будинок Кавалькабо, у якому деякий час проживав Моцарт?

Дмитро Колбін: — Будинок Людвіга Каетана Бароні Кавалькабо, губернаторського радника, якому цю посаду Сейм надав у 1820 році, в 1820-1836 роках знаходився на вул. Ієзуїтській (пізніше Ягельонська, пізніше М. Горького, тепер М. Гнатюка)  №20. Знаходився він десь між вулицею Л. Курбаса і залізничними касами, але пройшло більше 150 років, Львів перебудовувався, і будинок цей не зберігся. Тому сказати точно, що «ось в цьому будинку проживав Моцарт-син» ми не можемо.

Львів, вул. Ягелонська (нині – Гнатюка), 1908. https://polona.pl/item/10464629/0/

Все своє життя Ф.К. Моцарт залишався неодружений. В його похованні в Карлсбаді і спорудженні надгробка приймала участь Йозефіна Бароні Кавалькабо. Що Ви можете розповісти про його особисте життя у Львові?

Дмитро Колбін: — Його статус приватного вчителя не сприяв його цілковитій матеріальній незалежності для створення сім’ї, а, можливо цьому завадило таємне кохання. Відомі його листи до вельможної особи, і цією особою, ймовірно, була графиня Йозефіна Бароні Кавалькабо, дружина губенського радника. Важко назвати точну дату, коли Франц Ксавер познайомився з Йозефіною, але  відомо, що під час подорожі по Європі він часто згадував таке ім’я в дорожних нотатках 1819-1821 років, називаючи різними ласкавими іменами. Їй він присвятив Велику сонату для віолончелі та фортепіано ре мажор, твір 19. В другий свій приїзд до Львова після подорожі він поселився в будинку Кавалькабо. Якихось достовірних доказів про любовні взаємини Франца Ксавера та Йозефіни Кавалькабо ми не маємо, як не маємо свідчень, було це кохання платонічним, чи ні. Відомо, що в 1848 році, Йозефіна була удовою, але і Франца Ксавера вже не було в живих. Їй він заповів свою творчу і матеріальну спадщину, зробивши її повною спадкоємицею.

— В кабінеті мистецтв Львівської бібліотеки ім. В. Стефаника зберігається літографія портрета Моцарта, копія олійного портрета. Де знаходиться оригінал роботи Швейкарта?

Дмитро Колбін: — Оригінал зберігається в зальцбурзкому «Моцартеумі». Там же зберігається цінний оригінал портрета синів В.А. Моцарта, на якому вони зображені вдвох. Цінні пам’ятки про Моцарта-сина є і у Львові. Так, у відділі рідкісної книги Бібліотеки ім. В. Стефаника зберігається текст для співу до річниці хору св. Цецилії, виданий у Львові в 1827 році, з словами вдячності учасників хору своєму керівникові – Ф.К. Моцарту. В бібліотеці ЛНМА ім. М. Лисенка збереглися нотні стародруки Ф.К. Моцарта:  Концерт №2, терцет, кантата.

— У Львові з кінця  ХVIIІ століття працював Імператорський королівський привілевійований театр. В той час ще не був збудований сучасний оперний театр. Де містився той театр?

Дмитро Колбін: — Цей театр містився у старому, пристосованому для цієї мети костьолі францисканців, який знаходився біля сучасного Національного музею. В 1848 році, під час революційних заворушень він був зруйнований гарматами генерала фон Хаммерштайна.

— Широко розповсюджена уява робить із синів великих людей мучеників їх імені, однак буває і навпаки, коли велике ім’я допомагає пожинати успіхи, яких нащадки ніколи б не досягли? Ким в цьому плані був Моцарт-син?

Дмитро Колбін: — Оцінюючи зараз життя і творчість Франца Ксавера, можна сказати, що проблема імені існувала. Ім’я забов’язувало у своїй творчій продукції давати рівень, гідний імені батька. За музичним даруванням талановитий син поступався своєму геніальному батькові. Ім’я діяло проти нього серед мистецької громадськості і сановного керівництва, але зважимо на те, що жив і творив Ф.К. Моцарт у склдний час. З одного боку, в Європі йшли наполеонівські війни, а з другого, в музиці назрівали нові тенденції. Варто зауважити, що вплив Моцарта-сина на музичне життя і культуру міста Львова був значним.

Пам’ятна табличка на соборі Святого Юра у Львові.

— Чому на українській або російській мові не існує скільки-небудь грунтовної праці про життя і творчість львівського Моцарта?

Дмитро Колбін: — Самі австрійці не вважають Франца Ксавера фігурою, вартою глибоких досліджень. Тож не дивно, що і у нас не ставили такої мети. У Моцарта-сина не було прижиттєвого біографа, досліджувати його біографію доводиться за непрямими свідченнями. Лише в ХХ столітті були видані фундаментальна книга «Сини Моцарта» Вальтера Гуммеля та «Ф. К. Моцарт. 1819-1821 роки. Дорожні нотатки» під ред. Ангермюллера,  Генерального секретаря Міжнародної установи «Моцартеум». У нас ці книги, на жаль, не перекладені. Музична спадщина Ф.К. Моцарта ще не проаналізована і в світі ще недостатньо визначений ступінь її художньої цінності. Моцарт-син створив понад 30 музичних творів,  серед них є першокласні. Музика його частково зберігає вплив віденських класиків, але багато в чому має риси раннього романтизму, які пізніше яскраво проявились в творчості Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Шопена та інших.

Головне фото – Бюст Ф.К.Моцарта. Автор: Володимир Цісарик (Львів).

 

 Розмовляв Сергій КАЛІБЕРДА,

член Національної Всеукраїнської музичної спілки,

президент Благодійної асоціації друзів органної музики і мистецтв

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *